Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 231

5 • Творення руської нації
а й із провідними аристократичними родами Польщі74. Що могло, з погля­
ду уряду, краще Гарантувати «заспокоєння» руського народу, ніж нерусь-
кий аристократ на чолі головної «національної» інституції?
Могила зі своїми руськими прибічниками в лавах православної шлях­
ти заходився перебирати на себе контроль над церквою з рук бунтівного
козацтва. Цим самим вони намагалися не так вислужитися перед урядом,
як відплатити за довгі роки принижень, яких зазнали від козаків. Козацькі
втручання в церковні справи протягом 1620-х років не тільки зіпхнули
шляхтичів - традиційних покровителів церкви - на узбіччя церковно-сус-
пільного життя, а й створили великі незручності тим, хто отримував най­
більшу вигоду від залучення козаків у церковні справи - ієрархам і духів­
ництву православної церкви. Автори «Протестації» 1621 року вже звертали
уваїу на православний фанатизм козаків та їхню схильність нав’язувати
духівництву дотримання заведених правил. Подальші події засвідчили, що
ієрархи робили це застереження не тільки для того, щоб уникнути відпо-
відальности за дії козаків. Козацтво виявилося дуже схильним до втручань
елементом, до того ж готовим вдатися до насилля не тільки щодо зовніш­
ніх ворогів церкви, а й проти гаданих ворогів усередині неї. Наприкінці
1620-х років під тиском козаків ієрархи мусили засудити одного зі своїх
представників - Мелетія Смотрицького - за погляди, які козакам здавали­
ся проунійними й антиправославними. Начебто на потвердження цього са-
моздійснюваного пророцтва засуджений ієрарх невдовзі перейшов до лав
унійної церкви. Вороже ставлення козаків також перешкодило скликанню
православно-унійного собору для примирення «Русі з Руссю». Сам Могила
настільки потерпав од козацьких втручань, що одного разу було поміче­
но, як він плакав. А тепер, озброївшись офіційно наданою леґітимністю,
Могила та шляхетська фракція церкви приготувалися до відплати75.
Вони пішли в наступ без вагань. Першим кроком Могили після при­
буття в Київ у статусі нового митрополита в липні 1633 року був арешт
його попередника митрополита Ісаї Копинського, який вів прокозаць-
ку лінію. Його тримали під вартою в Києво-Печерській лаврі, поки кри­
зу не розв’язав православний шляхтич Адам Кисіль, нова зірка руського
політичного небосхилу. Він виступив посередником у перемовинах із ко­
74 Найґрунтовнішою працею про діяльність Могили досі залишається: Степан Голубев,
Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники (Опыт церковно-исторического
исследования), в 2-х т., Киев, 1883-1898.
75 Про втручання козацтва у справи Київської митрополії та реакцію православної ієрархії
див.: Плохій, Наливайкова віра, с. 165-176.
2 і 6