Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | страница 227

5 - Творення руської нації
увагу в петиціях, протестаціях і літературних творах, що їх оприлюднюва­
ли православні автори після висвячення ієрархії. У «Протестації» - відо­
зві, яку православна ієрархія поширила наприкінці квітня 1621 року, щоб
оскаржити переслідування своєї церкви в Речі Посполитій, - козаків зо­
бражено невилучним складником руської нації:
Що до козаків - то про сих рицарських людей знаємо, що вони наш рід,
наші братя і правовірні християне... Се ж бо те племя славного народу
Руського, з насіння Яфетового, що воювало Грецьке цїсарство морем Чор­
ним і сухопутю. Се з того покоління військо, що за Олега, монарха русько­
го, в своїх моноксілах по морю й по землї (приробивши до човнів колеса)
плавало і Константинополь штурмовало. Се ж вони за Володимира, свято­
го монарха руського, воювали Грецію, Македонію, Ілїрик. Се ж їх предки
разом з Володимиром хрестили ся, віру християнську від Константино­
польської церкви приймали, і по сей день в сїй вірі родять ся, хрестять ся
і живуть66.
Автори «Протестації» найбільше прагнули утвердити той факт, що ко­
заки є православними християнами, вірними своїй церкві, а отже, не по­
требують жодного підбурення з боку духівництва (таке звинувачення про­
ти ієрархів висували владці), щоби стати на його захист. Беручи під увагу
характер панівного на той час «руського» дискурсу, довести належність
козаків до православних означало потвердити їхню належність до народу
руського і навпаки. Задля цього треба було інкорпорувати козацтво у ве­
ликий наратив історії руської нації - наратив, що розпочинався з Олега,
підкорювача Візантії, та Володимира, хрестителя Русі. Новим компонен­
66 Див.: П. Н. Жукович, «“Протестация” митрополита Иова Борецкого и других западно-
русских иерархов, составленная 28 апреля 1621 года», у кн.: Статьи по славяноведению,
ред. В. И. Ламанский, вип. 3, С.-Петербург, 1910, с. 135 _ 153 - Цей фрагмент цитовано за:
Грушевський, Історія України-Руси, т. VII, с. 391-392; пор. новий пер. Володимира Крекотня
у кн.: Тисяча років української суспільно-політичної думки: у 9 т ., т. 2, кн. 2, с. 286-289 (те
саме у кн.: Україна: антологія пам’яток державотворення Х -Х Х ст.: у ю т ., т. 3, с. 8 і-
97): «Що ж до козаків, то про сих лицарських людей знаємо, що вони з роду нашого, браття
наші і християни правовірні. ... До того ж бо те плем’я чесного народу руського, з насіння
Яфетового, котре Чорним морем і посуху Грецьке царство воювало. З того-бо те військо поко­
ління, котре за Олега, монарха руського, в своїх моноксилах а по морю і по землі (приправив­
ши колеса до човнів) плавало [та пересувалося] і Константинополь штурмувало. Се ж бо вони
за Володимира Великого, святого монарха руського, Грецію, Македонію та Іллірик воювали.
Се ж їхні предки разом із Володимиром хрестилися і віру християнську од церкви констан­
тинопольської приймали, і по день нинішній у тій вірі вони родяться, хрестяться і живуть».
212