5. Творення руської нації
ве, аби поширити ці права на куди ширший сеґмент руського суспільства. З цією метою вони витлумачили шляхетство як стан, що охоплює не тільки дрібну шляхту і панів, а й князів- керманичів руського суспільства( принаймні на момент укладення Люблінської унії). Духівництво, містяни, ба навіть козаки також потрапляли в цю широку категорію.
Виразний приклад розширеного тлумачення прав, наданих руській шляхті в Любліні, знаходимо в польськомовному памфлеті « Юстифікація невинности »( 1623), який зазвичай атрибутують Мелетію Смотрицькому60:
За ті згадані шановні заслуги у великих князів, панів своїх, і королів польських, і преважні відваги шановного народу руського одержав він свою вільність- поруч їх милостей рівно з іншими двома народами: польським і литовським,- в сенаторській поважності засідати, над добром їх панств, а вітчизні своїй радити і з усіх достоїнств, прероґатив, урядів, заволання, свобод, прав і вільностей тішитися. Дано то йому як рівному до рівного, як вільному до вільного народу польського в спільність чести і в єдність тіла сполученому й інкорпорованому народові: княжатам, панятам, шляхті й рицарству, духовним станам і світським. Дано тоді ж зараз і людям того ж народу міської кондиції свої права і вільності, за його вірність підданства і зичливости щирість61.
Отже, в такому розумінні руська нація охоплювала всі верстви суспільства Русі, крім селян.
Із інших тогочасних полемічних творів стає зрозуміло, що багато руських шляхтичів не готові були ділитися рівними правами « руського шляхетного народу » з містянами та духівництвом. Згадані повище промова Древинського та « Суплікація » містили численні нападки на унійну ієрар
60У світ « Юстифікація...» вийшла за підписом митрополита Йова Борецького й « усіх єпископів руських ». 61 Цит. за: Грушевський, Історія української літератури, т. VI, с. 295; англійський переклад частини цього документа див.: Frick, Meletij Smotryc’ kyj, с. 233; пор. репринт « Юстифікації » Смотрицького у кн.: Collected Works ofMeleńj Smotryc’ kyj, т. I, Cambridge, Mass., 1986, c. 513, а також у: Архив ЮЗР, ч. І, т. VII, с. 511-532, зокрема с. 513: « Za te pomienione zacnego narodu Ruskiego ku wielkim Xiążętom, Panom swoim, Królom JM Polskim, uczciwe zadziały у przeważne odwagi dana jest jego od nich wolność, obok Ich M zarówno z dwiema narodami, Polskim i Litewskim, w senatorskiej poważności siadać, o dobrym państw ich a ojczyzny swey radzić, у ze wszystkich Królestwa Polskiego dostojeństw, praerogatiw, urzędów zawołania, swobód, praw i wolności cieszyć się. Dano to jest jemu jako równemu do równego, jako wolnemu do wolnego narodu Polskiego w społeczność czci у w jedność ciała złączonemu i wcelonemu narodowi: xiążętom, paniętom, szlachcie у rycerstwu, duchownym stanom у świetskim. Dane są tegdyż poddaństwa wierność, у życzliwości uprzeymość, swoie im prawa у wolności ».
208