Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 218

Церковна унія
Литовського. Водночас воно вирізняло цей уявлений світ із-поміж решти
православних слов’янських земель. Якщо в релігійній царині православні
русини потребували спеціяльного терміна, аби відрізняти себе від москов­
ської Русі, то світський дискурс потреби в такому терміні не мав, позаяк
етнонім «руський» протиставлявся політичному терміну «московит». Із
погляду як прибічників, так і противників унії русини й московити були
двома окремими народами.
Хоча всі табори у дискусії про церковну унію погоджувалися щодо
окремішности русинів супроти поляків і московитів, вони розбігалися на
предмет істинних інтересів русинів та найкращих способів задовольнити
їхні запити. Православні чітко ідентифікували руську націю та її традицію
із собою. Вони вимагали всіх історичних привілеїв, що їх дарували литов­
ські і польські правителі Русі та її церкві, потрактовуючи будь-який випад
проти православної церкви як аґресію проти руського народу, його прав і
свобод. Унію проголосили новою вигадкою - а це поняття мало вираже­
но неґативні конотації в тогочасному публічному дискурсі, адже «новина»
поривала з традиціями давньої (себто істинної та православної) Русі. Ті ж,
кого прозвали «уніятами», своєю чергою, не визнавали за православними
виняткового права на означення «Русь» і всіляко намагалися обмежити
коло тих груп, які пробували промовляти від імені Русі49. Вістря своєї кри­
тики вони спрямовува