Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Página 216

Церковна унія
цевому підсумку стала джерелом суспільного розбрату й релігійного кон­
флікту. Можна припустити, що Польське королівство втратило свій єдиний
реальний шанс забезпечити мирне співіснування католицького та право­
славного населення ще до об’єднання з Великим князівством Литовським у
Любліні. 1555 року, коли після десятиліть конфронтації Центральна Европа
виробила в Авґсбурзі миротворчий принцип cuius regio, eius religio, поль­
ський Сейм запропонував власну реформу католицької церкви, аби зроби­
ти її привабливішою та прийнятнішою для протестантів і православних.
Сеймові постанови 1555 року, впроваджуючи ідеї примирення католицької
й православної церков, що їх раніше (у трактаті про «хрещення русинів»
«Baptismus Ruthenorum» 1544 року) висловлював Оріховський, дозволяли
духівництву одружуватися, бо «так допускають греки, русини та болгари, а
раніше дозволяла й західна церква». Мало того, посли Сейму просили Рим
дозволити причащати мирян двома видами святих дарів («як раніше чини­
ли на початку історії Церкви і як досі чинять греки, болгари та русини»)43.
Рим відкинув це «доморобне» розв’язання проблеми, тим самим спрово­
кувавши розкол у польському суспільстві. В довгочасній перспективі це
відчужило православні землі Речі Посполитої від її католицького ядра і
посприяло їх перетворенню не просто на осередок православної опозиції
королівській владі, а й на пристанок радикальних форм польського про­
тестантства44.
Руська спільнота й сама вийшла з горнила церковних соборів у Бересті
(їх, як уже зазначалося, було два: один проводили прибічники, а другий -
противники унії) глибоко розколотою: більшість духівництва та світських
покровителів церкви (але не її ієрархія) виступили проти об’єднання.
Вислідне протистояння вилилося у спалах полемічної літератури, яка по-
справжньому привела Русь у добу Реформації45. Деякі релігійні трактати
цього періоду дають унікальну змогу оцінити стан і шляхи розвитку руської
групової ідентичности. З ранніх полемічних творів прибічників і проти­
вників унії (в обох групах були як етнічні русини, так і етнічні поляки) до­
волі чітко випливає, що в очах русинів і їхніх неруських опонентів поняття
православ’я та руської етнічности були тісно пов’язані. Термін «Русь» за­
43 Див.: Kloczowski, A History o f Polish Christianity, c. 101.
44 Про поширення радикальних ідей Реформації в Україні див.: George Н. Williams,
«Protestants in the Ukraine during the Period of the Polish-Lithuanian Commonwealth», Harvard
Ukrainian Studies 2, № l (1978), c. 41-72; № 2 (1978), c. 184-210.
45 Короткий огляд боротьби довкола церковної унії та інтерпретацію вислідних реформ із по­
гляду парадигми конфесіоналізації див. у моїй праці «Наливайкова віра» (с. 108-135).
15-15-569
201