Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 215

5 - Творення руської нації
польсько-литовська Річ Посполита становить класичний приклад вико­
ристання місцевими князями «бунтівної релігії» для досягнення своїх по­
літичних цілей. Коли Герцоґство Пруське, васал Польської корони, визна­
ло лютеранську Реформацію, її ідеї опинилися просто біля воріт Польщі.
На середину XVI століття малопольські та литовські аристократи почали
навертатися в кальвінізм. Зі свого боку, римська курія намагалася вдих­
нути нове життя в польське католицтво через втручання нунціїв та заходи
новоприбулих єзуїтів41. Ідея церковної унії католицтва і православ’я витала
в римському повітрі. Тим часом православні містяни Львова намагалися
оживити свою церкву, щоби протидіяти наступові протестантства та зре­
формованого католицтва. На Русі представники всіх релігійних течій і цер­
ков сподівалися на підтримку наймогутнішої людини цього краю - князя
Костянтина Острозького, що також виступав потенційним кандидатом на
польський престол. Єзуїт Скарґа навіть присвятив князеві перше видан­
ня свого трактату «Про єдність Церкви Божої...», в якому обстоював ідею
унії, але князь начебто наказав викупити і знищити весь наклад. Він мав
власні уявлення про те, яку позицію слід зайняти в тогочасному релігійно­
му хаосі. Подібно до того, як Кальвін обернув Женеву на протестантський
Рим, Острозький намагався зробити з Острога православну Женеву, тому
й заснував там школу та друкарню. Вочевидь, князь мислив далекосяж­
но: 1584 року він навіть плекав план перенесення патріяршого престолу з
Константинополя в Острог. Третій Рим мав усі шанси відбутися не у Москві,
а в Острозі42.
Подією, яка продемонструвала межу могутности князя Острозького в
руському суспільстві й змобілізувала саме суспільство довкола релігійних
справ, стала Берестейська унія (1596), якою Київську митрополію було під­
порядковано Римові. Унія, якої прагнули близькі до Рима польські като­
лики, яку задумала руська православна ієрархія, яку підтримував король і
схвалював папа римський, принесла своїм ініціяторам і прибічникам зде­
більшого самі розчарування. З погляду Варшави та Рима, вона мала на меті
об’єднати державу та полегшити просування католицтва на схід, але в кін­
41 Коротку історію польської Реформації та Контрреформації (і літературу про них) див.: Jerzy
Kloczowski, A History of Polish Christianity, Cambridge, 2000, c. 84-163. Про роль єзуїтів у
впровадженні церковної унії в Речі Посполитій див.: Jan Krajcar, «Jesuits and the Genesis of
the Union of Brest», Orientalia Christiana Periodica 44 (1978), c. 131-153.
42 Про діяльність князя Острозького та його релігійні орієнтири див.: Jan Krajcar, «Konstantin
Basil Ostrozskij and Rome in 1582-1584», Orientalia Christiana Periodica 35, № 1 (1969), c. 193-
213, зокрема c. 201; Ґудзяк, Криза і реформа, с. 153-186.
200