Повернення династії
справи імператора Константина та київських князів Володимира Святого і Ярослава33. Герасим Смотрицький, найімовірніший автор віршового вступу до Острозької Біблії, говорить про це так:
Владимер бо свой народ крещенієм просветил, Константин же благоразумія писанієм осві; тил... Ярослав зиданієм церковным Кієв и Чернигов украси, Константин же єдіну соборную церков писанієм возвыси34.
Переднє слово до Острозької Біблії, що його, радше за все, написав від імені Костянтина Острозького Герасим Смотрицький, нав’ язує використаний для видання рукопис Святого Письма до перекладу, виконаного з греки ще за св. Володимира. Рукопис той, стверджує автор, дістали від іншого Рюриковича- Івана Грізного, ворога Речі Посполитої в Лівонській війні; Смотрицький( пишучи під ім’ ям Острозького) називає його « благочестивим і в православ’ ї ясносвітлим государем і великим князем » 35. Упорядники Острозької Біблії свідомо проводили паралелі та зв’ язки між Острозьким і Рюриковичами, але ще не були готові проголосити його Рюриковичем і прямим нащадком св. Володимира. Смотрицький зробить цей крок 1587 року, коли в присвяті своєї книжки « Ключ царства небесного » сину Костянтина Острозького князю Олександрові назве його наступником і нащадком Володимира Святого36.
Таким чином, некоронованого короля Русі було представлено як законного спадкоємця київських князів. « В народі руському сини церкви східної », що їм Острозький насамперед призначав свою Біблію, відтепер отримали легітимного заступника, готового захистити їхню церкву, а отже, їхню націю. Цю тему було підхоплено в численних панегіриках і творах кінця XVI- початку XVII століття, присвячених членам родини Острозьких та їхніх родичів Заславських. Перетворення волинських князів на спадкоємців правителів Києва й оборонців Русі здійснили письменники, які здебільшого походили з земель, що до 1569 року входили до складу Польського ко-
33 Див.: Плохій, Наливайкова віра, с. 204-206. 34Див.: Герасим Смотрицький, « Всякого чина православный читателю », у кн.: Українська література XIV-XVI ст., с. 461. 35 Див.: Герасим Смотрицький, «[ Перша передмова до Острозької біблії 1581 р.]», у кн.: Українська література XIV-XVI ст., с. 202. 36 Див.: Герасим Смотрицький, « Ключ царства небесного », у кн.: Українська література ХІУ-ХУІ ст., с. 213. Про розвиток генеалогічної леґенди Острозьких див.: Леонид Соболев, « Генеалогическая легенда рода князей Острожских », Славяноведение № 2( 2001), с. 32 ~ 33-
197