Повернення династії
кажучи, Кленович географічно поширив поняття « довколальвівської » Русі аж до Києва, який уважав частиною Чорної Русі. В « Роксоланії » Київ зображено столицею давньоруських князів, оплотом боротьби проти татар і краєм чудотворних печер, де у первозданному вигляді спочивають мощі руських героїв. « Знайте всі люди,- писав Кленович,- що Київ на Чорній Русі важить стільки, / Скільки для всіх християн Рим стародавній колись » 28. Якщо Русь / Рутенія / Роксоланія Оріховського не виходила за межі Руського воєводства, то у візії Кленовича терени цього воєводства належали до неї,- але вже далеко не тільки вони. Водночас, на противагу Скарзі, Кленович обмежував свою Руссію / Роксоланію землями, підлеглими Короні Польській. Важливо, що в уявленні обох письменників Русь охоплювала волинські та київські землі, де в другій половині XVI століття виник новий регіональний осередок влади.
Повернення династії
Осередком цим був Острог- осідок могутнього князя Костянтина( Василя) Острозького29. Його батько, князь Костянтин Іванович Острозький, великий гетьман литовський зажив слави у битві під Оршею( 1514). Упродовж другої половини XVI століття волинські князі загалом- і Острозькі зокрема- здобули контроль не тільки над своєю рідною Волинню, але й над сусідньою Київщиною. Формальне зрівняння правового статусу шляхти, обумовлене положеннями Люблінської унії, не зашкодило їхній могутності, бо вони зберегли за собою князівські титули і почувалися в безпеці на верхівці піраміди, що складалася із сотень дрібних шляхтичів-клієнтів, економічно та політично залежних від князів. У ґрунті речі, Острозький був некоронованим королем Волині, Брацлавщини та Київщини, де найміцніші корені пустили неформальні мережі влади та притаманний польсько-литовській Речі Посполитій ре-
28Кленович, « Роксоланія », Українська поезія XVI століття, с. 153( пер. Віталія Маслюка); див. також у перекладі Михайла Білика: « Знайте, що Київ у нас на Русі значить стільки, як давній / Рим для старих християн, має таку ж він вагу »( Кльонович, Роксоланія, с. 71); пор.: « Praeterea Nigro tanti Kiiovia Russo est, ąuanti Christicolis Roma vetusta fuit »( Klonowie, Roxolania, c. 100). 29 Про Острозького див.: Teresa Chynczewska-Hennel, « Ostrogski, Konstanty Wasyl, ksąże( ok. 1526-1608)», у кн.: Polski słownik biograficzny, red. Władysław Konopczyński et al., t. 24, вип. 3( 1979), C. 489-495.
195