Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 209
5 - Творення руської нації
й народжений поза цими теренами, більшу частину дорослого життя він
провів на польсько-руському етнічному пограниччі в Любліні, обіймаючи
різні посади в міському уряді (від писаря і лавника до війта і бургомістра,
а відтак пожиттєвого райці). «Роксоланію» Кленович присвятив львівсько
му сенату, в якому, либонь, працював, заки переїхав у Люблін 1572 року.
За традицією ренесансної етнографії, в «Роксоланії» оспівано вдачу і зви
чаї мешканців Русі («Russia») - краю, що істинно тече молоком і медом26.
Тутешню людність, «русів» (Russis), автор трактує як окремий і дещо від
рубний, первобутній, таємничий народ (gens), що походить од біблійного
Яфета і в минулому йменувався бастарнами, савроматами, ілірійцями або
гамаксобіями. Об’єднує цих людей віросповідання і триб життя. Кленович
напряму не пише, чи вважає «русами» неруських мешканців руських міст
на кшталт Львова, але самий їх перелік дає добре уявлення про географічні
межі краю, описаного в «Роксоланії».
Кленович починає зі Львова, а тоді переходить до Замостя, Києва,
Кам’янця, Луцька, Буська, Сокаля, Городла, Белза, Перемишля, Дрого
бича, Холма й Красностава (далі він також приділяє чимало уваги
Любліну). Отже, його Русь обіймала не самі лише землі Руського воєвод
ства, а й новонабуті обшири Волині та Київщини, - себто всі етнічні русь
кі території, що опинились у складі Польського королівства внаслідок
Люблінської унії, за винятком Підляшшя27. Цент