Рух на схід
ській. Центральною темою Стрийковського була історія литовських і руських князів, народів і земель. Підтримуючи тісні зв’ язки з руськими князівськими родами, він, на відміну від іншого тогочасного автора, Михайла Литвина, не вважав русинів нижчими за етнічних литовців- буцімто нащадків римлян, адже важливим елементом оповіді Стрийковського був сарматський міт, що пов’ язував походження всіх народів польсько-литовської Речі Посполитої зі стародавніми сарматами. « Хроніка...» справила потужний вплив на подальші польські, литовські та руські праці з історії Русі24, уповільнивши виокремлення литовського та руського історичних наративів, яке намітилося було на початку XVI століття. Польські письменники послуговувалися його ідеями та відомостями, аби інкорпорувати руську історію в польський історичний наратив, тоді як литовські та руські автори наголошували на окремішності походження та історії Литви і руських земель щодо Польщі.
Першого з двох підходів дотримувався Себастіян Фабіян Кленович( Кльонович), автор латиномовної поеми « Роксоланія », опублікованої 1586 року в Кракові25. Етнічний поляк, подібно до Гербеста і Скарґи, ще
« Український переклад“ Хроніки” Мацея Стрийковського з колекції О. Лазаревського та історіографічні пам’ ятки XVII століття( Український хронограф і“ Синопсис”)», Записки НТШ, т. 231( CCXXXI), Львів, 1996, с. 158-181. Коментований переклад Романа Івасіва сучасною українською мовою вийшов під заголовком « Літопис польський, литовський, жмудський і всієї Руси » як том іо серії « Історичні джерела » НТШ( Львів, 2011). Існує кілька часткових і повних російських перекладів « Хроніки », здійснених у XVI-XVII століттях, а також переклад А. Іґнатьєва сучасною російською мовою, вміщений на сайті « Восточная литература »: www. vostlit. info / Texts / rus7 / Stryikovski _ 2 / text8. phtml? id = i2368. Частковий переклад білоруською зробив 2011 року Алесь Бразгунов. 24 Про образ Русі в « Хроніці...» Стрийковського див.: Р. Borek, « Ruś w Kronice Macieja Stryjkowskiego », Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей 5( Київ, 1998), с. 57- 67. Про вплив Стрийковського на історіографію регіону див.: A. I. Rogov, « Maciej Stryjkowski i historiografia ukraińska XVII wieku », Slavia Orientalis 14, № 4( 1965), с. 311-329; пор. також: А. И. Рогов, Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения, Москва, 1966, с. 7-19; Eugenija Ulćinaite, « Literatura neołacińska jako świadectwo litewskiej świadomości narodowej », у кн.: Łacina w Polsce. Zeszyty naukowe, red. Jerzy Axer, 1-2, Między Slavia Latina i Slavia Orthodoxa( Warszawa, 1995), c. 37-39. 25 Латинський текст( і польс. пер.) див.: Sebastian Fabian Klonowie, Roxolania / Roksolania czyli ziemie Czerwonej Rusi, wydał i przełożył Mieczysław Mejor, Wrocław, 1996; укр. пер. див.: Українська поезія XVI століття, упор. В. В. Яременко, Київ, 1987, с. 114-167( пер. Віталія Маслюка); Себастьян Фабіан Кльонович, Роксоланія, Київ, 1987( пер. Михайла Білика, автора дисертації «“ Роксоланія” С. Ф. Кльоновіца. Латинська поема XVI ст. про Русь. Генезіс,
193