Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy

5 - Творення руської нації ня» Великого князівства, урвалася Яґелонська династія, що володарювала у Польщі та Литві від кінця XIV століття. Після короткого перебування на престолі герцога Анжуйського, принца з дому Валуа (1573-1575), знаного тут як Генрик Валези (згодом - французький король Генрих III), та успіш ного королювання семигородського князя Стефана Баторія (1576-1586) Річчю Посполитою до другої половини XVII століття правили виборні королі зі шведської династії Ваза: Зиґмунт III (1587-1632), Владислав IV (1632-1648) і Ян II Казимир (1648-1668). За Зиґмунта III Річ Посполита, скориставшись Смутою, вдерлася до Московії та розширила її коштом свої володіння на схід - аж до Чернігова. Ці вагомі геополітичні зрушення та зміни державних кордонів супро воджувалися глибокими суспільними трансформаціями. Скориставшись періодами міжкоролів’я протягом 1570-х років, шляхта Речі Посполитої за ручилася офіційними Гарантіями своїх широких прав і привілеїв. У зв’язку з цим на руських землях відбулися великі соціяльно-економічні перетворен ня, хоча князі, як-от могутній київський воєвода Костянтин Острозький, зуміли витримати конкуренцію з боку шляхти, яка тепер мала ширші мож ливості, зміцнили свій статус і розширили владу. Завдяки збільшенню об сягів торгівлі та колонізації степових земель південно-східної частини ко ролівства зросла кількість міст та їхній вплив. Попит європейських ринків на хліб спонукав до створення величезних латифундій, де застосовувалася кріпацька праця. Селяни ж, зі свого боку, намагалися втекти від трудових повинностей, переселяючись на схід в українські степи (те саме робили й містяни, які тікали від зростання податкового тягаря) та приєднуючись до ватаг степових мисливців, рибалок, розбійників і торгівців, відомих під на звою козаків. Земельна знать - часто-густо в супроводі єврейських орен дарів - просувалася на схід слідом за втікачами, заново накидаючи на них податки й повинності, від яких вони раніше втекли. У зв’язку з цим козаки, кількість яких зростала завдяки новим прибульцям здебільшого з терито рії сучасної України та Білорусі, бралися до зброї. Уряд намагався силами регулярних військ, набраних раніше для боротьби з кримськими татарами, військових загонів місцевих магнатів і реєстрових козаків тримати півден ні землі під контролем і придушувати козацькі заворушення. Проте така політика давала потрібний результат лише до 1648 року, коли повстанське військо Богдана Хмельницького здолало польські сили і підпорядкувало собі чималу частину королівства. Окрім щойно окреслених соціяльно-політичних зрушень, великий ідеологічний, релігійний і культурний переворот у житті Східної Европи 178

Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 193