Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 180

4 • Піднесення Московії
У міжчассі московська релігійна політика на сході еволюціонувала:
тотальний християнський наступ поступався мирному прозелітизму і ся-
кій-такій толерантності до ісламу. Агресивний прозелітизм 1550-х років
був радше винятком, аніж правилом царської політики на мусульмансько­
му сході. Той факт, що замирення Казанського ханату, де розгорнули були
масштабну антиісламську програму, забрало п’ять років, напевно став Іва­
нові IV наукою. Мало того, треба було запевнити кримського хана і турець­
кого султана, які трактували себе як оборонців ісламу в регіоні, що мос­
ковська експансія у середньому та нижньому Надволжі не загрожує їхній
релігії67. Коли 1567 року кримський хан Девлет Ґерай зажадав, аби Іван IV
віддав Казань і Астрахань Криму, бо вони належать до мусульманського
світу і там правили хани з династії Ґераїв, цар відповів, що ці ханати на­
лежать до його вотчини, і він раніше вже правив одним мусульманським
«юртом»*, Касимовським ханатом, натякаючи, що релігійні відмінності не
визначають кордонів його держави68.
Що це все каже про реалії імперської політики Івана Грізного? Здаєть­
ся, одинокою справжньою вірою він завжди вважав грецьку, але не дозво­
ляв релігійній риториці духівництва занадто впливати на прикордонну по­
літику і ставити під загрозу потенційне розширення держави. Як відзначив
Андреас Капелер, московська експансія на схід тривалий час відрізнялася
від заморської експансії європейських держав тим, що її не супроводжува­
ла активна місіонерська діяльність69. Думаю, можна резонно припустити,
що політика релігійної толерантности і прагматизму, успадкована Моско-
вією від колишніх татарських зверхників, була однією з причин колосаль­
них успіхів цієї держави у східному наступі ХУІ-ХУІІ століть. Зрештою,
релігійна політика Москви на порубіжжі робила її радше другим Сараєм -
столицею Золотої Орди, - аніж третім Римом чи новим Єрусалимом.
67 Див.: Khodarkovsky, «Four Degrees of Separation», c. 258-260. Наступна хвиля державно-
го християнського прозелітизму на східних кордонах Московії розгорнулася аж на почат­
ку XVIII століття. Див.: Andreas Kappeler, The Russian Empire: A Multiethnic History, Harlow,
2001, c. 52-56 (укр. пер.: Андреас Каппелер, Росія як поліетнічна імперія: Виникнення.
Історія. Розпад, пер. з нім. X. Назаркевич, Львів, 2005, с. 45~48, зокрема с. 47).
* «Юрт» у тюркських мовах означає як народ, так і родові землі, певну округу (в Кримському
ханаті), частину улусу або й цілий улус. - Прим, перекладача.
68 Див.: Michael Khodarkovsky, Russia's Steppe Frontier: The Making o f a Colonial Empire, 1500-
1800, Bloomington and Indianapolis, 2002, c. 115-116.
69 Див.: Kappeler, The Russian Empire, c. 55-56 (укр. пер.: Каппелер, Росія як поліетнічна
імперія, с. 47).
164