Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy

4 . Піднесення Московії Єрусалима (варіянт - нового Ізраїлю), а не Третього Рима. Перша згадка про Москву як новий Єрусалим з’являється у листі архиепископа Вассіана (Рила) Івану III, написаному після «стояння» на річці Угрі в 1480 році. Згад ки про Москву як новий Ізраїль можна знайти у текстах ХУІ-ХУІІ століть, зокрема в «Степенной книге» і творах Івана Тімофєєва про Смуту56. На скільки нам відомо, світські та церковні лідери Московії бачили Москву як новий Єрусалим, а не як Третій Рим. Боріс Ґодунов планував перебудувати Москву на взірець Єрусалима, а патріярх Нікон мав свою візію долі Москви як нового Єрусалима57. З часом цю концепцію почали використовувати і для того, щоб наголосити винятковий статус московського православ’я, і для того, щоб розвивати зв’язки з іноземними православними громадами. Виглядає, що в XVI столітті переважав перший із цих двох підходів. Віра в унікальність і найвищу істинність московського православ’я ви ступала каталізатором формування осібної московської ідентичности. У сфері міжнародних відносин вона допомагала провести чіткий кордон між Московією та її найближчими сусідами (в тому числі руськими землями Великого князівства Литовського і згодом Речі Посполитої). Московські книжники використовували релігійний чинник, щоби виправдати завою вання Новгорода і Казані. Приміром, у статті за 1471 рік про завоювання Новгорода Іваном III, яку додали до Новгородського літопису за правління його онука Івана Грізного (т. зв. «список Дубровського»), сказано: «князь велики Иван Васильевичь всеа Руси ходилъ ратми на Великии Новгородъ, за ихъ неправды, за ихъ отступление къ Латынству»58. Але все перевершує 56 Див.: Пол Бушкович, «Православная церковь и русское национальное самосознание XVI- XVII вв.»,АЬітрегіо, № 3 (2003), с. 1017-1018. 57 Про концепцію Москви як нового Єрусалима та її відображення в московській політичній думці, архітектурі, мистецтві і ритуалі див.: Андрей Баталов и Алексей Лидов, Иерусалим в русской культуре, Москва, 1994 ; Daniel В. Rowland, «Moscow - the Third Rome or the New Israel», Russian Review 55 (1996), c. 591-614; Joel Raba, «Moscow - the Third Rome or the New Jerusalem», Forschungen zur osteuropaischen Geschichte 50 (1995), c. 297-308; Michael S. Flier, «Court Ceremony in an Age of Reform: Patriarch Nikon and the Palm Sunday Ritual», у кн.: Religion and Culture in Early Modern Russia and Ukraine, c. 73-95. 58ПСРЛ, т. 4,4.1, Новгородская четвертая летопись, 2-е изд., вып. 2, Ленинград, 1925, с. 498; пор. з-те вид. - репринт трьох випусків в одному томі з новими передмовами А. Ґ. Боброва та Б. М. Клосса: Москва, 2000 (англ. пер. наведено за: The Chronicle of Novgorod, 1016-1471, London, 1914, с. 205; penp.: Hattiesburg, Miss., 1970). Див. також нове окреме видання цього списку: ПСРЛ, т. 43, Новгородская летопись по списку П. П. Дубровского, Москва, 2004, с. 188. ібо

Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 176