4. Піднесення Московії
Дискурс царства
Велике князівство Московське офіційно стало царством після формального сходження на престол Івана Грізного в 1547 році. Саме з цього року і цієї події починається історія Московського царства у більшості стандартних синтез російської історії. Але сучасники Івана Грізного і кілька наступних поколінь московитів сприймали шлях Московії до царства зовсім по-іншому. Мало того, і народна пам’ ять і пізніша історична традиція пов’ язували перетворення Московії на царство не зі сходженням на престол Івана IV, а із завоюванням Казанського ханату, яке відбулося за п’ ять років потому( 1552) 41. Прикметно, що, звернувшись у 1557 році до константинопольського патріарха з проханням потвердити царський титул, сам Іван покликався не на свою висвяту, а на завоювання Казані й Астрахані( 1552-1556). Цього самого арґументу вживала московська дипломатія, коли переконувала західних сусідів визнати новий титул правителя. Те, що Іван і його сучасники вважали початком царства, модерні історики часто вважають початком імперії. Завоювання Казані- це ключовий елемент в обох інтерпретаціях російської історії. У віртуальному діялозі крізь століття поновився знак рівности між термінами « цар » та « імператор », « царство » та « імперія ». Самодержець XVI століття вважав завоювання Казанського царства доказом того, що він сам є царем, а сучасні історики вважають анексію неслов’ янської казанської держави свідченням перетворення Московії не просто на царство, а на багатонаціональну імперію42.
Як виглядає, обидві версії створення царства-імперії не враховують історичних прецедентів цих подій. Ще Іван III, дід Івана Грізного, 1487 року поставив царювати в Казані свого кандидата, а батько Івана Грізного Васілій III поширив на Казань опіку Московії. Обидва правителі час до часу називали себе царями і згадували Казань або волзьких булгар у своєму титулі43. Що стосується багатоетнічного характеру московської
41 Див.: Pelenski, « State and Society in Muscovite Russia », c. 237; Л. H. Пушкарев, « Отражение истории Русского централизованного государства в устном народном творчестве XVI- XVII вв.», у кн.: Россия на путях централизации, ред. Д. С. Лихачев та ін., Москва, 1982, с. 250-255. 42 Пеленський погоджується з цією тезою, коли пише: « До 1552 року вона [ Московія ] існувала передусім як великоруська держава... Згодом Росію перестали вважати гомогенною країною і почали вважати її імперією( державою держав), яка складається з різних царств, земель і міст »(« State and Society in Muscovite Russia », c. 237). 43 Див.: Хорошкевич, « Отражение представлений о регионах всея Руси и Российского царства в великокняжеской и царской титул атуре XVI в.», с. 102-127, зокрема с. 119-126.
154