Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy

4- Піднесення Московії знайти в полемічних творах із приводу Флорентійської унії, де йдеться про св. Володимира та його роль у хрещенні Русі30. Найраніший приклад інтер есу до київської минувшини у творах Куликовського циклу - це вже зга дуване у розділі 2 цієї книжки «Сло во о житии и преставлении Великого князя Дмитрия Ивановича» (1470-ті роки). Дмітрія Донського зображено тут не лише як онука великого князя Івана Калити, «збирача земель русь ких», а як «отрасль благоплодна и цвътъ прекрасный царя Владимира, но- ваго Костянтина, крестившаго Русьскую землю, сродникъ же бысть новою чудотворцю Борису и Глъбу»31. Згадки про києворуське минуле у «Слові» перегукуються з літописами того періоду, що допомагає пояснити часові рамки і причини нового інтересу до київської спадщини. Згідно з Пеленським, укладачі Московського зводу 1472 року не тільки внесли «Слово» до збірки, а й протягнули київську князівську лінію від Рю рика і св. Володимира аж до Івана III. Це було зроблено у статті за 1471 рік і пояснено у словах, нібито виголошених московськими послами від імені царя на переговорах із новгородцями: О, людие новоградстии! Отчина моя есте изначала, от перваго в земли ва шей великого князя Рюрика и до правнука его, святаго и великаго князя Владимера, крестившаго всю Землю русскую, и от того великаго князя Владимера Киевскаго и до великаго князя Дмитрея-Всеволода Юревича Владимерскаго, а от того даждь и до мене род ихъ мы владеем вами, и жа луем вас, и бороним отвсюду. И казнити вас волны же есмя за презорство ваше к нам32. 30 Див.: J aroslaw Pelenski, «The Origins of the Official Muscovite Claims to the Kievan Inheritance », у його ж, The Contest for the Legacy of Kievan Rus’, c. 87-88. 31 Памятники литературы Древней Руси, т. 4, с. 208; див. також БЛДР, т. 6 (електронна версія: www.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4985). Київську тему у формі численних згадок про київських князів і персонажів порушено і в інших творах Куликовського циклу, написаних одночасно зі «Словом» і пізніше. У «Задонщині», приміром, згадано не лише про св. Володимира, а й про Рюрикового сина Ігоря, Ярослава Мудрого та легендарного Бояна, київського співця, який фігурує у «Слові о полку Ігоревім». Див.: «Слово Софония рязанца о великом князи Дмитрии Ивановиче», Повести о Куликовской битве, ред. М. Н. Тихомиров, В. Ф. Ржига, Л. А. Дмитриев, Москва, 1959 , с. 9. 32 ПСРЛ, т. 25, Московский летописный свод конца X V века, под ред. М. Н. Тихомирова. Москва-Ленинград, 1949 ; с. 285 (репр. із новою передмовою Б. М. Клосса - Москва, 2004); пор. ПСРЛ, т. 21, Книга Степенная царского родословия, под ред. П. Г. Васенко, ч. 2, и - 17 степени грани, С.-Петербург, 1913 (2-ге вид.: Степенная Книга царского родословия: тексты и комментарий, под ред. Н. Н. Покровского, Г. Д. Ленхоффа, т. 2, степени XI-XVII, Москва, 2008); див. також БЛДР, т. 12 (електронна версія: www.pushkinskijdom.ru/Default. aspx?tabid=10174). 150

Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 166