Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Seite 164
4. Піднесення Московії
Не дивно, що церква, підпорядкована Константинополю, підтримува
ла тих руських князів, які виступали за співпрацю з монголами. Якщо га
лицько-волинські літописці другої половини XIII століття не приховували
неґативного ставлення до Орди, то в місцевому літописанні північно-схід
ної Русі ми не знайдемо слідів опозиції до монголів чи якихось негатив
них характеристик їхньої влади. Такі ознаки з’являються лише в середині
XV століття, коли Московське князівство і руська церква почали виходити
з тіні своїх сюзеренів - Золотої Орди і константинопольського патріярха-
ту. Певної незалежносте спочатку домоглася церква - вона не пристала на
умови Флорентійської унії. Московська митрополія, звільнившись від опі
ки Константинополя, почала вести антитатарську пропаганду, керуючися
власними інтересами. Приміром, коли 1448 року за підтримки великого
князя московського Васілія II без благословення Константинополя було
обрано нового автокефального митрополита, - церква у відповідь підтри
мала Васілія в боротьбі з Дмітрієм Шемякою, звинувативши того у прота-
тарських настроях. Традиції підтримки церквою татарської влади було по
кладено край. Як показав Островскі, новий антитатарський настрій церкви
невдовзі проявився у літописах та інших текстах, писаних при митрополи
чому дворі та в середовищі духівництва в цілому27.
Новий міт про начебто традиційний опір Русі монгольській владі на
родився наприкінці XV - на початку XVI століття. Його головним персона
жем став московський князь останніх десятиліть попереднього, XV століття
Дмітрій Донський. Цей міт розвивали і поширювали не лише в літописах, а
й у літературних і агіографічних творах Куликовського циклу. До міту про
опір руських князів і церковних ієрархів монгольському правлінню пізні
ше додався міт про «татарське іго», який у чорному світлі зображував Зо
лоту Орду та її практики. Сам цей термін увійшов у вжиток досить пізно.
Глибше, ніж остання чверть XVI століття, він не простежується і вперше фі
гурує в одному із західних описів Московії. Він здобув популярність лише в
XVII столітті і очевидно увійшов у московську літературу у другій полови
ні того століття за посередництва київських книжників28. Комбінація цих
двох мотивів і послужила основою міту про початки Московії та велико
руської нації. Великороси, згідно з цим мітом, сформувалися в результаті
століть героїчної боротьби за збереження київської спадщини від зазіхань
27 Див.: Ostrowski, Muscovy and the Mongols, c. 139-163.
28 Критику міту про «татарське іго» див.: Ostrowski, Muscovy and the Mongols, c. 244-248;
Keenan, «On Certain Mythical Beliefs», c. 25-26 (укр. пер.: Кінан, «Російські міти про київську
спадщину», с. 20-21).
148