Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 160

4■ Піднесення Московії
ти російський патріотизм після початку афганської війни та піднесення
польської «Солідарносте», совєтська влада підхопила цю хвилю і влашту­
вала офіційне святкування боо-ліття Куликовської битви. Іронія поляга­
ла в тому, що за обставин Холодної війни ювілей події, яка, мовляв, зу­
пинила агресію зі сходу, набув виразно антизахідного звучання. Святкові
заходи вважалися справою переважно великоруською (а не загальносо­
юзною чи східнослов’янською), натомість українцям (попри певну нео­
хоту союзної влади) 1982 року дозволили святкувати мітичний 1500-літ-
ній ювілей Києва. Офіційна історична парадигма наголошувала єдність
східнослов’янських народів, але ювілейна політика, яку розвивали респуб­
ліканські спілки письменників і національна інтелігенція, висвітлювала іс­
торію по-різному: якщо Куликовська битва належала Росії, то річниця за­
снування Києва - Україні18.
Совєтський Союз розпався, і контроль компартії над історичною нау­
кою лишився в минулому. Завдяки цьому у Росії було сформовано (або зре­
формовано) історичні концепції, які заперечували совєтську схему розви­
тку східнослов’янських національностей. Деякі концепції так розв’язували
проблему етнічного характеру Київської Русі, а заразом і початків велико­
руської історії: у IX столітті Київ завоювали новгородці і зробили це місто
столицею великоруської держави. Інші розглядали російську націю як су-
перетнос, що складається з кількох субетносів (зокрема малоросів) - по суті
це ніщо інше, як переформульована концепція російської нації, яка побу­
тувала до 1917 року. Були також спроби відродити деякі мілюковські теорії
і розглядати Русь до часів створення централізованої московської держави
як конґломерат різних земель і регіонів19. Але російські автори зазвичай
уживали русский та великорусский як синоніми і застосовували перше
означення до руських земель у домодерну епоху і через це свідомо чи не­
свідомо сплутували значення цих термінів. У результаті виникло замкнене
коло: недорозвиненість етнічної термінології в російській історичній літе­
ратурі, яка не мала окремого терміна для означення домодерного населен­
ня України та Білорусі і називала ці землі та народи «русскими», заважала
18 Про публічні дискусії в СССР щодо святкування боо-річчя Куликовської битви див.:
Yitzhak М. Brudny, Reinventi ng Russia: Russian Nationalism and the Soviet State, 1953-1991,
Cambridge, Mass., and London, 2000, c. 181-191.
19 Див.: Елена Зубкова, Александр Куприянов, «Возвращение к “русской идее”: кризис иден­
тичности и национальная история», у кн.: Национальные истории в советском и постсо­
ветских государствах, ред. К. Аймермахер, Г. Бордюгов, Москва, 1999, с. 299-328, зокрема
с. 321-322.
144