Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | 页面 158

4- Піднесення Московії
усе ще ряснів цитатами зі Сталіна, деякі статті були глибокими і цікавими
спробами зреконструювати історію російського націєтворення12. В нашому
випадку найбільший інтерес становить розлога, майже на сотню сторінок
стаття Льва Черєпніна, чільного фахівця з домодерної історії Росії. Че­
репній зосереджується на історичних обставинах формування російської
народности в кінці XV століття і особливу увагу приділяє соціяльно-еко-
номічним чинникам. На відміну від своєї колеґи Людмили Данілової, яка
цими чинниками й обмежувалася, Черєпнін враховував зміни політичної
структури та самоідентифікації московських еліт13.
На думку Черєпніна, передумови для формування трьох східносло­
в’янських народностей склалися у XII—XIII століттях. Великоруська на­
родність, уважав він, сформувалася в ХІУ-ХУ століттях. Він писав, що в
київський період існувала одна руська народність, але заперечував погляди
Боріса Рибакова, який заявл яв, що вона проіснувала аж до ХІУ-ХУ століт­
тя. Так само, на його думку, помилялися дослідники, які вважали, що лише
монгольська навала завадила консолідації руської народности в централі­
зовану націю-державу, адже з цього випливає, доводив Черєпнін, що еле­
менти капіталізму існували в Київській Русі ще в XIII столітті, що супере­
чило совєтській історіографічній парадигмі. Черєпнін тримався думки, що
розпад однієї руської на три східнослов’янські народності був результатом
феодалізації суспільства. За логікою Черєпніна, феодалізація і запрова­
дження вотчинної системи були неминучими, а іноді навіть прогресивни­
ми чинниками історичного розвитку14.
Марксистсько-лєнінська догма, що людські суспільства проґресують
від нижчих до вищих суспільних формацій, дозволяла Черєпніну відкину­
ти традиційний російський погляд на розпад давньоруської народности як
велику національну трагедію. Черєпнін також критично ставився до спроб
Дмітрія Ліхачова відродити і злеґітимізувати традиційну інтерпретацію в
рамках совєтського класового дискурсу. Знаний літературознавець уважав
відповідальними за розпад Русі феодальні еліти, натомість народні маси
12 Пор.: Вопросы формирования русской народности и нации. Сборник статей,
ред. Н. М. Дружинин, Л. В. Черепнин, Москва - Ленинград, 1958, с. 3-6.
13 Див.: Л. В. Черепнин, «Исторические условия формирования русской народности до
конца XV в.», у кн.: Вопросы формирования русской народности и нации, с. 7 _Ю 5 - Пор.:
Л. В. Данилова, «Исторические условия развития русской народности в период образования
и укрепления централизованного государства в России», у кн.: Вопросы формирования рус­
ской народности и нации, с. 106-154.
14 Черепнин, «Исторические условия», с. 54 ~ 55 -
142