Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Seite 141
Мова і язик
решту становили автономні землі та князівства: Полоцька, Вітебська,
Смоленська, Волинська і Київська землі мали автономію, ще незалежніши-
ми були Полісся та Чернігівщина. Навіть потому, як місцеві князі втратили
владу (а в Києві це відбулося аж 1471 року), їхні землі лишалися автономни
ми від центру, зберігали свої кордони та політичні, юридичні й економічні
привілеї. Права великих литовських князів було обмежено, натомість їхні
численні укази впродовж ХУ-ХУІ століть потверджували і розширяли ав
тономію й особливий статус цих земель. Усе це посилювало давню удільну
традицію не лише діяти, а й мислити локально, що в результаті зміцнюва
ло регіональну лояльність та ідентичність72.
Мова і язик
З XVI століття через листування, щоденники і друковані
книги до нас уперше доходять чітко впізнавані голоси окремих авторів.
Завдяки цим голосам ми можемо докладніше проаналізувати ідентич
ності цього регіону і чіткіше зідентифікувати середовище, яке їх творило
і сповідувало. Серед нових персонажів початку XVI століття найцікаві
ший - Франциск Скорина (1490-1551?), уродженець Полоцька, випускник
Краківського і Падуанського університетів. У 1517-1522 роках (почавши
в Празі і продовживши у Вільні) він надрукував кирилицею кілька кни
жок, переважно релігійних, зокрема двадцять три книги Старого запові
ту. Скорина - не перший друкар, який видавав кириличні книжки (перші
такі видання побачили світ у Кракові в 1490-х роках). Він також не перший
запровадив простонародну мову в церковнослов’янські переклади Біблії
(такі рукописи ходили в руських землях принаймні від XV століття). Проте
Скорина перший пояснив, чому він це робить. Ідеї, що їх висловлював
Скорина у передмовах до своїх видань, виказують революцію в самоіден-
тифікацїї руських еліт Великого князівства Литовського, яка відбулася в
першій третині XVI століття під впливом Реформації73.
72 Про розмаїття методів, якими литовські князі здобували руські землі, див.: Rowell,
Lithuania Ascending, с. 84-88, 93,115-116. Про сильний реґіоналізм у ВКЛ див.: Любавский,
Очерк истории Литовско-Русского государства, с. 76-88 (пор. с. 109-121 вид. 2004 року).
Про соціяльні зміни на руських землях Великого князівства див.: Дворниченко, Русские зем
ли Великого княжества Литовского.
73 Про Скорину див.: Белорусский просветитель Франциск Скорина и начало книгопечата
ния в Белоруссии и Литве, Москва, 1979.
10*
123