Між землею та князем
ті у літопис було внесено остаточні правки, там замість Литовської землі постала не Волинська чи Київська земля, а Велике князівство Литовське67. Вочевидь, коли йшлося про татар- « інших », всю територію Великого князівства розглядали як « Литовську землю »: цей політонім охоплював усі регіони держави. Коли йшлося про внутрішні усобиці, територію Великого князівства ділили відповідно до історичних й етнокультурних кордонів, і руські землі протиставляли литовським, часто-густо зараховуючи до них землі, які не мали автономного статусу у ВКЛ.
На руську ідентичність у Великому князівстві впливала не лише поступова литвинізація, а й існування та принагідна активізація місцевих( земельних) ідентичностей. Ці ідентичності зовсім не збиралися зникати і виразно оприявнювалися на сторінках літописів, які часто вбирали в себе розлогі наративи, створені в окремих землях. Особливо промовистим із цього погляду є розлогий фрагмент з історії Подільської землі, який опинився у творі « Літописець великихъ Князев Литовъських ». Цей текст, написаний після 1430 року, розповідає про боротьбу за Поділля між литовцями та поляками з позицій литовських князів. Місцева ідентичність літописця була такою сильною, що в наративі немає жодної згадки про Руську землю, а Подільська земля фігурує нарівні з Литовською землею68.
У вже згаданому тут « Волинському короткому літописі » є ще один об’ єкт місцевого патріотизму- Волинська земля, що про неї йдеться нарівні із землею Литовською та Лядською. Її жителі, « волынци », посідають у літописі так само помітне місце, що й литовці( Литва). Після нашестя Батия Руську землю згадано тільки раз, під 7005( 1497) роком, і то, яким був її стосунок до Волинської землі, залишається неясним. Згадка стосується вбивства татарами київського митрополита Макарія. Літописець розпачливо пише, що такого у Руській землі не траплялося від часів хрещення: « Никогда бо сие случися у Рускои земли преже сего, отнеле же и прияхом крещение » 69. Митрополита вбили поблизу Мозиря, який у литовську добу вважався частиною Київської землі, тому незрозуміло, у широкому чи вузькому сенсі літописець уживав поняття « Руська земля ». В кожному разі,
67 ПСРЛ, т. 35, с. 139, 161. Про текстуальну історію цього сюжету див.: Pelenski, « The Contest between Lithuania and the Golden Horde », c. 149. 68Pelenski, « The Contest between Lithuania and the Golden Horde », c. 65-67. Пор.: Грушевський, Історія української літератури, т. V, с. 190-197. 69Див.: ПСРЛ, т. 35, с. 118-127; записи після « нахождения Батыя царя на Руску землю » починаються від с. 120; розповідь про вбивство Макарія та відповідну згадку про Руську землю див. на с. 124.
10-15-569 121