Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 128

З- Під литовським шатром
(Аукшайтію) і Жемайтію як «одну мову і один народ»41. Сучасники-поляки
також інтерпретували початковий конфлікт Владислава та Свидриґайла
в етнічних і релігійних категоріях. Єпископ Збіґнєв Олєсніцький писав
1430 року папському легатові на Базельському соборі, що Свидриґайло здо­
був підтримку руської знаті, пообіцявши піднести статус православної віри
та зважати на їхню думку, коли стане великим князем. Єпископ уважав,
що литовські католики готові були примирити Владислава і Свидриґайла,
але руська знать, перевагу якої над литовцями він пояснював підтримкою
Свидриґайла, не хотіла миру, побоюючися за свою віру та вплив42.
Ще одне свідчення того, що етнорелігійний чинник відіграв велику роль
у цьому конфлікті, можна знайти у текстах руського походження, зокрема
в так званій «Хроніці Великого князівства Литовського і Жомойтського»,
рання версія якої дійшла до нас у складі Супрасльського літопису43. Цей
текст найімовірніше написано в 1430-х роках у Смоленську в колі місце­
вого єпископа і згодом митрополита Герасима, який походив із Москви і
служив єпископом у Володимирі-Волинському. Він був Свидриґайловим
протеже на митрополичій катедрі, проте зрештою князь влаштував йому
автодафе. Автор «Хроніки» не приховував симпатії до Свидриґайла, хоча й
засуджував його за страту Герасима і вбачав у ній причину всіх невдач, які
відтак спіткали князя. У його наративі проявилося сильне відчуття руської
ідентичности, якого не знайдеш в офіційних литовських і польських доку­
ментах, на які ми досі спиралися.
41 Див.: Jerzy Ochmański, «The National Idea in Lithuania from the Sixteenth to the First Half of
the Nineteenth Century: The Problem of Cultural-Linguistic Differentiation», Harvard Ukrainian
Studies 10, № 3-4 (December 1986), c. 301-315, зокрема с. 303-304.
42 Див.: Михайло Грушевський, Історія української літератури, т. V, кн. 1-2, Культурні
і літературні течії на Україні в XV-XVI вв. і перше відродження (1580-1610 pp.), Київ,
1926-1927 (репр.: Нью-Йорк, i960; Київ, 1995 )? с. 71 - 72. Про війни Свидриґайла 1430-х
років як прояв литовсько-руського конфлікту див. також: Łowmiański, Studia nad dziejami
Wielkiego Księstwa Litewskiego, c. 413-424. Про підтримку Свидриґайла з боку руських еліт
див.: А. Ю. Дворниченко, Русские земли Великого княжества Литовского: очерки истории
общины, сословий, го сударственности, С.-Петербург, 1993, с. 206-209.
43 «Супрасльський літопис» див. у: ПСРЛ, т. 35, Летописи белорусско-литовские, Москва,
1980, с. 36-67. Детальний виклад литовського літописання див. у: T. Сушицький, Західно-
руські літописи як пам’ятки літератури, 2 т., Київ, 1921-1929; Николай Улащик, Введение
в изучение белорусско-литовского летописания, Москва, 1985 (короткий англомовний
огляд - Rowell, Lithuania Ascending, с. 41-43). Про зміст «Хроніки» також див.: Грушевський,
Історія української літератури, т. V, с. 162-173.
110