Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 114

3. Під литовським шатром
кий титул «великий князь»3. Руська термінологія згодом стала чільним
складником у титулуванні литовських князів і означенні їхньої держави. В
цьому явно відбилися києворуські впливи, адже більшість земель під вла­
дою Ґедиміна та його нащадків становили колишні терени Київської Русі.
Литовська держава запозичила в нових підданців важливі елементи уря­
дування та судочинства, а також літературну мову, вживану в книговодстві
великих князів. Сама князівська адміністрація нерідко складалася з право­
славних писарів й урядників, а численні Ольґердові нащадки хрестились у
православ’ї4.
Литовська держава, підкорюючи руські землі, поступово перетво­
рилася на головного конкурента монголів у Східній Европі. Але так само
ефективно протистояти наступові тевтонських рицарів чи стримувати під­
несення Великого князівства Московського їй не вдавалося. Проблеми з
войовничими сусідами литовські еліти намагалися розв’язати за рахунок
тісного союзу з Польським королівством. Кревська унія (1385), завдяки
якій великий князь литовський Яґайло став польським королем (під іме­
нем Владислава II), на персональному рівні встановила зв’язок між дво­
ма державами, згодом об’єднаними династичним союзом. За Зиґмунта
Авґуста, останнього короля з династії Яґелонів, було укладено Люблінську
унію (1569) - литовська держава повністю припинила незалежне існування
і стала автономним князівством у складі «Речі Посполитої двох народів»
під зверхністю поляків. Одним із наслідків цієї унії був перерозподіл русь­
ких земель між двома партнерами у Речі Посполитій. Більшість території
сучасної України відійшла Польщі, а землі теперішньої Білорусі залиши­
лися Великому князівству Литовському5.
3 Див.: Rowell, Lithuania Ascending, с. 63-66.
4 Про анексію Литвою руських земель див.: Jarosław Pelenski, «The Contest between Lithuania
and the Golden Horde in the Fourteenth Century for Supremacy over Eastern Europe», у його ж:
The Contest for the Legacy of Kievan Rus’, c. 131-150; E. Gudavicius, Mindaugas, Vilnius, 1998;
A. K. Крауцзвіч, Стварэнне Вялікага княства Літоускага, Мінск, 1998.
5 Про історію ВКЛ і руські землі в його складі, крім уже згадуваної літератури, див.: Матвей
Любавский, Очерк истории Литовско-русского государства до Люблинской унии вклю­
чительно, Москва, 1910 (новіші перевид.: С.-Петербург, 2004; Минск, 2012); В. Т. Пашуто,
Образование Литовского государства, Москва, 1959 ; Henryk Łowmiański, Studia nad dziejami
Wielkiego Księstwa Litewskiego, Poznań, 1983; Феликс Шабульдо, Земли Юго-Западной Руси в
составе Великого княжества Литовского, Киев, 1987; Jerzy Ochmański, Historia Litwy, 3-тє
вид., Wrocław, 1990; М. М. Кром, Меж Русью и Литвою: западнорусские земли в системе
русско-литовских отношений конца XV - первой трети XVI в., Москва, 1995 *