2. Що сталося з Руською землею?
важно виняткової вотчини московських князів. Якщо галицько-волинські князі першими утвердилися в належності до Руської землі та першими утвердили свої виняткові права на цю концепцію, то північно-східні правителі- головні конкуренти галицько-волинських князів у боротьбі за Київ напередодні монгольської навали- барилися зі своїми заявками. Можна припустити, що спроба князя Андрія Боголюбського створити в XII столітті альтернативний центр у Суздалі стала одним із чинників, який уповільнив прийняття назви і концепції Руської землі у північно-східній Русі. Ядром нового політичного витвору стали землі Владимиро-Суздальського князівства, про що виразно свідчить те, як у ранньомодерній московській літературі св. Олександр Невський перетворився з часом із « сина Суздаля » на « сина Русі » 75. Тут має рацію Галперин, коли стверджує, що « почасти політичним та інтелектуальним попередником Московії був не Київ XI століття, а Суздаль XII століття » 76. Можна додати, що Суздальська земля була також прямою попередницею поняття Руська земля у політичному дискурсі північно-східної Русі.
Місцеві ідентичності
Що відбувалося з ідентичностями підданців московських князів, особливо тих, що жили за межами колишньої Суздальської землі, коли московські еліти і книжники перейняли концепцію Руської землі як засадничий елемент своєї ідентичности? На це питання важко отримати задовільну відповідь, адже місцеві хроніки, що злилися згодом у московських списках, постійно переписувалися і редаґувалися. Однак існують літописні статті, які уникли суворої руки московських редакторів, а також агіографічні та інші тексти XV століття, написані не в Москві, і московські тексти, де відображено погляди людей із нових, щойно здобутих територій. Ці тексти потверджують припущення, що набуття спільної ідентичности було процесом складним, а лояльності до конкретної волости чи землі становили чималу заваду на шляху утвердження спільної московської ідентичности.
75 Про культ св. Олександра Невського див.: Mari Maki-Petays, « Warrior and Saint: The Changing Image of Alexander Nevsky as an Aspect of Russian Imperial Identity », у кн.: Imperial and National Identities in Pre-revolutionary, Soviet and Post-Soviet Russiaf ed. Chris J. Chulos and Johannes Remy, Helsinki, 2002, c. 45-69. 76Див.: Halperin, « The Russian Land and the Russian Tsar », c. 67.
82