Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 50

У 1782 р. відповідно до указів цариці й Сенату побачило світ
розпорядження Намісницького правління, в якому ще раз наго-
лошувалося про необхідність остаточного усунення внутрішніх
«малоросійських» митниць і застав на кордонах білоруських, а
також Псковської й Смоленської губернії, переміщення їх «по
границе империи… в местах приличных» 120 . У 1783 р. розфор-
мовано українське козацьке військо як самостійну одиницю й
об’єднано з російською армією.
Фактично й законодавчо ліквідувавши Гетьманщину, імпер-
ський уряд тим не менш ще не раз порушував питання про
уточнення кордонів між «Великоросією», «Малоросією» та
Слобожанщиною; Україною, Річчю Посполитою і Туреччиною,
окремими українськими і російськими губерніями. Проте вже
йшлося про Україну (чи її регіони) не як державу, а головним
чином як про одну з «областей», що входили до складу єдиної
імперії 121 . Досить характерною в цьому контексті може бути до-
повідь членів Сенату імператриці в 1775 р. про Новоросійську
й Азовську губернії, де всі землі між Бугом і Дніпром розгля-
далися в основному як «росейские». В ній також зазначалося,
що кордон Новоросійської губернії, а отже, й Російської імпе-
рії, з Польщею на ділянці від гирла Тясмина до гирла Синюхи
тоді збігався з межею Єлисаветградської провінції. Далі він
ішов униз Бугом до його гирла та Дністра, за ним – до фортеці
Кінбурн «с ея округом» (таку офіційну думку від імені членів
Сенату висловив граф Григорій Потьомкін) 122 .
Досить детальний опис цієї демаркаційної лінії знаходимо в
«Акте розграничения Новороссійськой губерніи и Польской Ук-
раины, заключенном полномочными ея императорского величес-
ЦДІАК України. – Ф. 1539. – Оп. 2. – Спр. 69. – Арк. 1-10.
Там само. – Ф. 54. – Оп. 3. – Спр. 13980. – Арк. 1; Ф. 59. –
Оп. 1. – Спр. 4953. – Арк. 5-5 зв.; Ф. 64. – Оп. 1. – Спр. 525. – Арк. 1
і далі; Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 42. – Арк. 1-42; Спр. 83. – Арк. 1-80;
Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 159. – Арк. 335-338.
122
Там само. – Ф. 102. – Оп. 2. – Спр. 90. – Арк. 6-6 зв.
120
121
50