Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 49

сообразуясь во всем данному от меня в прошлом 1777 года ноября 18 числа, по подобному ж обстоятельству г. генерал- поручику и курскому губернатору Свистунову и здесь в копіи влагаемому предписанію и притом изведывая в точности о вся- ком местечке, всіо ли оно короне принадлежит или суть там по- дданыя владельческія и чьи они именно, или и все местечка партикулярного владенія по грамотам, надачам или купле и от кого именно? И учиняя всему описаніе в обстоятельстве мне представить. 3 іюля 1779 г.» 117 . Отже, означене реформування в Україні передбачало як по- літико-адміністративні, так і фіскальні цілі. Крім чітко прописаної суми на витрати в цій справі, пізніше асигнували додаткові кошти, а також на допомогу виконавцям- «комісіонерам» надавали підводи для їх переїзду з місця до міс - ця, до їхніх послуг «приписували» необхідну кількість козаків 118 . Окреслена лінія кордонів, яку мав об’їхати А. Милорадович зі своєю комісією – від гирла р. Судості до Ічні, а потім на р. Удай і р. Сула – фактично поділила всю Україну на дві частини: меншу – східну та більшу – західну. Їхні описи було здійснено протягом 1779-1780 рр., а повністю систематизовано й опрацьовано до листопада 1781 р., бо вже 24 листопада ц.р. А. Милорадович на- діслав до Малоросійської колегії описи «трех учреждаемых в Малой Россіи губерний Кіевской, Черниговской, Новгородско- Северской с показаним ис каких полков, сотен и селений, какой составляется уезд и имеющего в них числа дворян, шляхетства, разночинцев, казаков и разного званія посполитих и подсусед- ков хат и по ревизіи 1764 году душ» 119 . До середини серпня 1781 р. комісія виготовила мапи всіх трьох намісництв. Лазаревский А.М. Описание старой Малоросии: Материалы для истории заселения, землевладения и управления. – К., 1888. – Т. 1: Полк Стародубский. – С. ХІ. 118 Федоренко П. [Передмова] // Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779-1781). – К., 1931. – С. VІІ. 119 Там само. – С. ХІ. 117 49