Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 49
сообразуясь во всем данному от меня в прошлом 1777 года
ноября 18 числа, по подобному ж обстоятельству г. генерал-
поручику и курскому губернатору Свистунову и здесь в копіи
влагаемому предписанію и притом изведывая в точности о вся-
ком местечке, всіо ли оно короне принадлежит или суть там по-
дданыя владельческія и чьи они именно, или и все местечка
партикулярного владенія по грамотам, надачам или купле и от
кого именно? И учиняя всему описаніе в обстоятельстве мне
представить. 3 іюля 1779 г.» 117 .
Отже, означене реформування в Україні передбачало як по-
літико-адміністративні, так і фіскальні цілі.
Крім чітко прописаної суми на витрати в цій справі, пізніше
асигнували додаткові кошти, а також на допомогу виконавцям-
«комісіонерам» надавали підводи для їх переїзду з місця до міс -
ця, до їхніх послуг «приписували» необхідну кількість козаків 118 .
Окреслена лінія кордонів, яку мав об’їхати А. Милорадович зі
своєю комісією – від гирла р. Судості до Ічні, а потім на р. Удай і
р. Сула – фактично поділила всю Україну на дві частини: меншу –
східну та більшу – західну. Їхні описи було здійснено протягом
1779-1780 рр., а повністю систематизовано й опрацьовано до
листопада 1781 р., бо вже 24 листопада ц.р. А. Милорадович на-
діслав до Малоросійської колегії описи «трех учреждаемых в
Малой Россіи губерний Кіевской, Черниговской, Новгородско-
Северской с показаним ис каких полков, сотен и селений, какой
составляется уезд и имеющего в них числа дворян, шляхетства,
разночинцев, казаков и разного званія посполитих и подсусед-
ков хат и по ревизіи 1764 году душ» 119 . До середини серпня
1781 р. комісія виготовила мапи всіх трьох намісництв.
Лазаревский А.М. Описание старой Малоросии: Материалы
для истории заселения, землевладения и управления. – К., 1888. – Т. 1:
Полк Стародубский. – С. ХІ.
118
Федоренко П. [Передмова] // Опис Новгород-Сіверського
намісництва (1779-1781). – К., 1931. – С. VІІ.
119
Там само. – С. ХІ.
117
49