Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan

Розділ ІІІ. Знищення територіально-адміністративного та суспільно-політичного устрою Гетьманщини Катериною ІІ Стиснутий у своїх адміністративних повноваженнях з усіх боків, К. Розумовський у 1763 р. помітно обмежив участь стар- шини в цивільному управлінні краєм. Колишня територія Геть- манщини, поділена на полки й сотні, відтоді зазнала нового реформування, а саме перекроювання на повіти. Тим самим знищувалась структура й система керівництва, сформована ще в період Національної революції й Визвольної війни середини ХVІІ ст. У кожний повіт увійшла значна кількість поселень від певних полків. І якщо полків було 10, то в їх межах створено 20 повітів, що, звичайно, не могло співпасти з попереднім со- тенним устроєм. Так, у полках влаштовано повіти: Київському – Козелецький і Остерський; Чернігівському – Чернігівський і Менський; Стародубському – Стародубський і Погарський; Ні- жинському – Глухівський, Батуринський і Ніжинський; Пере- яславському – Переяславський і Золотоніський; Прилуцькому – Прилуцький і Іваницький; Лубенському – Лубенський і Роменсь - кий; Гадяцькому – Гадяцький і Зіньківський; Миргородському – Миргородський і Остапівський; Полтавському – Полтавський. Отже, центрами повітів стали не лише найбільші міста, а й містечка. В середньому на території полку вийшло по 2 повіти, тільки в Полтавському – 1, а в Ніжинському – 3. У зв’язку з цим можна уявити, яке потужне переформування влади на місцях викликав цей захід, спричинений на «всеподданнейшее ея им- ператорскому величеству представленіе, на то всевысочайшее соизволеніе». Протягом березня 1763 і 1764 р. у Лівобережній Україні було проведено «поголовний і подимний» перепис населення, з метою впорядкування збирання податків, а точніше – їх збільшення. 43

Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 43