Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 14

З наведеного уривку стає, на наш погляд, цілком очевидним: по-перше, рішуче небажання гетьмана ще більшого звуження його влади на правому березі Дніпра * та обмеження впливу на Запорозьку Січ; по-друге, застосування ним у формі політич- ного аргументу чи залякування (до певної міри, звичайно) російської сторони можливим вибухом протесту з боку запо- рожців і частини мешканців Лівобережжя проти пропольської орієнтації царя; по-третє, визнання І. Мазепою того незапереч- ного факту, що Гетьманщина, разом з нею й Київ, перебувають у складі «держави його царської величності», а також є «геть- манським володінням». Дедалі більше переконуючись у тому, що Петро І прагне над усе розіграти лише власну карту в політиці щодо Речі Поспо- литої, нехтуючи при цьому інтересами свого союзника, геть- ман іде на зближення з польським королем. Разом з тим він змінює тактику стосовно дій С. Палія на Правобережжі. Август II виказує за це приязнь до керманича Гетьманщини, нагород- жує його різними відзнаками. Цікавою в цьому аспекті є коро- лівська грамота гетьману від 22 жовтня 1703 p., де конкретно зазначено: «Так как Мы удостоверились и глубоко запечатлели в уме нашем, сколь во многих случаях засвидетельствовали Вы совершеннейшую Нам преданность ** , то мы за должное почли Іван Мазепа протягом свого правління не полишав надії знову возз’єднати під власною булавою Правобережжя й Лівобережжя. Ціка - во зазначити, що навіть в іменних указах і грамотах його нерідко на- зи вали гетьманом «Войска Запорожскаго обох сторон Днепра». Зокре ма, таке титулування знаходимо в царському указі й «изволеніи» 1688 р. чернігівським полковнику Я. Лизогубу та старшині, які були відсутні під час обрання нового гетьмана, про їх «во всяких делах послушаніе і повиновеніе» Мазепі (НБУВ. ІР. – Ф. 2. – № 4729. – Арк. 1 зв.). Схоже також міститься на сторінках багатьох тогочасних офіційних доку- ментів. І. Мазепа ж, як правило, підписувався так: «Гетьман Войска его царскаго пресветлаго величества Запорожскаго». (Див.: Источники малороссийской истории. – Ч. 2. – С. 1, 2, 8, 11, 23, 39, 43 та ін.). ** Явне дипломатичне перебільшення. – О.Г. * 14