Політико-адміністративне й територіальне реформування Гетьманщини Polityko-administratyvne_i_terytorialne_reformuvan | Page 14
З наведеного уривку стає, на наш погляд, цілком очевидним:
по-перше, рішуче небажання гетьмана ще більшого звуження
його влади на правому березі Дніпра * та обмеження впливу на
Запорозьку Січ; по-друге, застосування ним у формі політич-
ного аргументу чи залякування (до певної міри, звичайно)
російської сторони можливим вибухом протесту з боку запо-
рожців і частини мешканців Лівобережжя проти пропольської
орієнтації царя; по-третє, визнання І. Мазепою того незапереч-
ного факту, що Гетьманщина, разом з нею й Київ, перебувають
у складі «держави його царської величності», а також є «геть-
манським володінням».
Дедалі більше переконуючись у тому, що Петро І прагне над
усе розіграти лише власну карту в політиці щодо Речі Поспо-
литої, нехтуючи при цьому інтересами свого союзника, геть-
ман іде на зближення з польським королем. Разом з тим він
змінює тактику стосовно дій С. Палія на Правобережжі. Август
II виказує за це приязнь до керманича Гетьманщини, нагород-
жує його різними відзнаками. Цікавою в цьому аспекті є коро-
лівська грамота гетьману від 22 жовтня 1703 p., де конкретно
зазначено: «Так как Мы удостоверились и глубоко запечатлели
в уме нашем, сколь во многих случаях засвидетельствовали Вы
совершеннейшую Нам преданность ** , то мы за должное почли
Іван Мазепа протягом свого правління не полишав надії знову
возз’єднати під власною булавою Правобережжя й Лівобережжя. Ціка -
во зазначити, що навіть в іменних указах і грамотах його нерідко на-
зи вали гетьманом «Войска Запорожскаго обох сторон Днепра». Зокре ма,
таке титулування знаходимо в царському указі й «изволеніи» 1688 р.
чернігівським полковнику Я. Лизогубу та старшині, які були відсутні
під час обрання нового гетьмана, про їх «во всяких делах послушаніе
і повиновеніе» Мазепі (НБУВ. ІР. – Ф. 2. – № 4729. – Арк. 1 зв.). Схоже
також міститься на сторінках багатьох тогочасних офіційних доку-
ментів. І. Мазепа ж, як правило, підписувався так: «Гетьман Войска
его царскаго пресветлаго величества Запорожскаго». (Див.: Источники
малороссийской истории. – Ч. 2. – С. 1, 2, 8, 11, 23, 39, 43 та ін.).
**
Явне дипломатичне перебільшення. – О.Г.
*
14