Наш первый выпуск ШКОЛА ОТ А ДО Я № 2, 2019 | Página 28

запропонувати учням намалювати квітку-щастя, де кожна пелюстка буде
відповіддю на
питання: «Що мені потрібно для щасливого дитинства? чи «Шо таке щастя для
мене особисто».
У 5-му класі для перевірки знань, умінь і навичок я пропоную дітям такі види
робіт: скласти усний твір, невелике оповідання, казку, загадку.
Починаючи з 8-го класу, учні можуть написати самостійно «художній
малюнок», нарис, оповідання, репортаж, зробити опис музейних матеріалів, дослідити
історію написання твору, скласти відгук про художню виставку, написати рецензію на
прочитану книжку, спектакль чи кінофільм, підготувати літературні портрети цікавих
людей, героїв війни та праці тощо. Наприклад, учням 5-8 класів можна дати завдання
написати невеликий твір («художнє повідомлення») на основі укладеного «словника
епохи». Школярі під час написання творів сприймають його в комплексі і самостійно
оперують історичним та літературним матеріалом, а «словник епохи» є своєрідним
тематичним ядром, навколо якого групуються, систематизуються їхні думки. Треба
пам'ятати, що перед учнями 5-6 класів ставиться завдання відтворити опис вчинку
героя або розповісти про подію, а учні 7-8 класів пояснюють вчинок персонажа і не
тільки розповідають про подію, а й умотивовують її.
Прагнучи зробити цікавими уроки з вивчення біографії письменника,
використовую технологію складання «асоціативного дерева». Кожна його гілочка – це
важливий аспект життя, творчості письменника. Так, наприклад, вивчаючи біографію
Лесі Українки у 6 класі, створюємо асоціативне дерево цікавих життєвих фактів з
біографії Лесі Українки.
З метою розвитку образного мислення, вміння адекватно виражати емоційний
стан, що переживається персонажем, його думки, роздуми, почуття; формувати творчу
діяльність, використовую асоціативний твір «Опис емоційного стану персонажа».
Впровадження таких завдань, на мій погляд, не лише допомагає формуванню творчої
самостійної діяльності учнів, а й розвиває вміння відчувати силу слова, працювати з
ним. Водночас це сприяє розвитку їх образного мислення, усуває небезпеку штампів,
кліше.
Розвиваючи креативне мислення, можна використовувати багато форм роботи, зокрема,
дійові, творчі ігри, тести-роздуми, завдання-малюнки, дослідницьку роботу
(індивідуальну і групову) та багато інших форм. Процес навчання перетворюється на
захоплюючу мандрівку країною знань. Адже, за Пойа, «Найкращий спосіб вивчити
будь-що – це відкрити самому».
Список литературы
1.Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови. Посібник для вчителя. –
К., 1987.
28