Наш первый выпуск ШКОЛА ОТ А ДО Я № 2, 2019 | Page 27

Сугакова Галина Миколаївна,
учитель української мови та літератури
МУНІЦИПАЛЬНОГО
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ
«ШКОЛА № 57 МІСТА ДОНЕЦЬКА»
[e-mail]
РОЗВИТОК КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Анотація. У статті подані висновки про важливість розвитку креативного
мислення учнів, зокрема на уроках української мови та літератури, а також деякі
методи та форми роботи з учнями старшої школи з досвіду роботи вчителя
Ключові слова: творчість, креативність, креативне мислення, кмітливість,
асоціативний малюнок, твір, асоціативний ланцюжок, асоціативне дерево.
Працюючи з учнями, я зрозуміла, що розвиток творчої особистості стає одним з
важливіших завдань сучасної школи. Сучасного учня досить важко мотивувати до
пізнавальної діяльності, до пошуку шляху до мети в сучасному полі інформації і
комунікації. Відбувається це тому, що діти часто відчувають серйозні труднощі в
сприйнятті навчального матеріалу. Уроки української мови та літератури не є
винятком. На мій погляд, причина цього криється в недостатньо високому рівні
розвитку мислення, особливо креативного.
Творчість (або креативність) – це здатність дивуватися і пізнавати, вміння
знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і
здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду, це найвища з людських функцій,
що ґрунтується на свободі волі і уяви.
Ознаками креативного мислення учня виступають:
- кмітливість,
- пошук раціональних шляхів вирішення проблеми,
- легкість навчання,
- власна думка і свій погляд на проблему й шляхи її вирішення,
- оригінальність бачення,
- ініціатива,
- амбіціЇ.
Оскільки кожна дитина – унікальна, вчитель покликаний, насамперед,
допомогти їй розкрити свій творчий потенціал. Розвиваючи креативність, дитина
«вилізає з індивідуалістичної шкаралупи, що в ній знаходилась» (А. Галін).
Технології креативної літературної освіти
«Пошук асоціацій», «Створення асоціативних ланцюжків», «Пошук
порівнянь», «Пошук варіантів закінчення твору-мініатюри», тощо. Основним
цільовим призначенням цієї навчально-розвиваючої системи є формування читацьких і
літературно-творчих здібностей учнів 5-11 класів, розвиток здатності дітей до творчості
взагалі. Дидактичною метою цих завдань є творення нових словесних конструкцій
(метафоризації), що досягається за рахунок розвитку асоціативного підґрунтя творчої
уяви, покращення якісних показників асоціативного потоку - широти, глибини,
швидкості, керованості, які є важливими для будь-якої сфери творчої діяльності;
формування здатності бачити в одному предметі (явищі, образі) ознаки й функції інших
предметів, уміння спонтанно й легко породжувати фантастичні образи на ґрунті
буденних подій. Наприклад, коли вивчаємо твори українських письменників, доречно,
на мою думку, впроваджувати прийом «Асоціативний малюнок». У цьому випадку
керуємося висловом: «Я запам’ятаю, бо я фантазував і малював». Можна
27