Наш первый выпуск ШКОЛА ОТ А ДО Я № 2, 2019 | Page 127

 по-народному соковита мова;
 мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми.
Комічне – результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного –
потворному, низького – піднесеному, внутрішньої пустоти – зовнішньому вигляду, що
претендує на значущість.
Форми комічного
 гумор (використання дотепності та гри слів);
 сатира (критика недоліків, суперечностей);
 іронія (прихований сміх, замаскований серйозною формою);
 сарказм («зла іронія», що має руйнівну силу).
Гумористично-сатиричні жанри:
Фейлетон – невеликий літературно-публіцистичний твір сатиричного,
викривального жанру на злободенну тему.
Гумореска – невелика оповідь про якусь смішну пригоду чи рису характеру
людини. Власне, це синонім тих же усмішок.
Усмішка – різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості
гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону.
Автобіографічне оповідання – опис власного життєвого шляху.
Учитель: А тепер перевірте свої знання, попрацюйте з тестом. (Робота з тестом
«Засоби творення комічного».
2. Самостійна робота учнів із тестом
Засоби комічного (встановити відповідність за терміном та визначенням на
роздатковому матеріалі)
1. Гумор
А. прихована насмішка над явищем чи особою
2. Сатира
Б. критика недоліків, суперечностей
3. Іронія
В. зле, в’їдливе висміювання серйозних вад у характері персонажів,
4.Сарказм
подіях та явищах громадського або побутового життя
Г. відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських
характерах.
3. Учитель:
Комізм Вишні не був комізмом ситуацій чи масок, а комізмом більш тонким -
комізмом слова, гри слів, жарту, афоризму, примовки, недомовки, натяку, каламбуру.
Давайте спробуємо довести це на прикладі його гуморески «Моя автобіографія». Тож
передаємо слово групі критиків. Під час доповідей групи заповнюємо паспорт твору,
який перед вами на робочих листах.
Учень-критик.
Об’єктом
нашого дослідження була гумореска Остапа Вишні «Моя
автобіографія».
Тема твору – розповідь про родину, становлення і формування Остапа Вишні як
письменника. Ідея – у гумористичній формі розповісти про фактори, що сприяли
становленню митця.
Гумореску «Моя автобіографія» вперше надруковано окремим виданням у 1927
році. За жанром це гумористичне оповідання, або гумореска. Хоча тут є одна
особливість. Взагалі-то автобіографія – один з видів ділових паперів. А це дійсно
автобіографія, бо у творі присутні всі дані, властиві цьому документу: місце і дата
народження, відомості про батьків, про освіту, захоплення, початок трудової діяльності
та літературної творчості. Але все це приправлене такими коментарями, поясненнями
та своєрідними «ліричними відступами», що до ділового паперу його ніяк не віднесеш.
Очевидно, Остапу Вишні треба було написати автобіографію на чиєсь прохання чи для
особової справи, а вийшов художній, та ще й гумористичний твір. Сам Остап Вишня
писав: «Чому я поспішав так із своєю автобіографією? Через віщо сам я оце її випускаю