Наш первый выпуск ШКОЛА ОТ А ДО Я № 2, 2019 | Page 126

Та й повезла мене мати аж у Київ, у вiйськово-фельдшерську школу, бо батько
як колишнiй солдат мав право в ту школу дiтей оддавати на «казьонний кошт».
Зробився фельдшерем
Працював…...
1 учень-біограф.
У 1917 році вступив до Київського університету, але залишив навчання і
повністю віддався журналістській і літературній праці. Павло Губенко працював у
редакції газети «Селянська правда», виконуючи технічну роботу. Якось написав
усмішку про комічні епізоди та курйози в редакційному житті. Колеги твір схвалили
щирим сміхом і запропонували написати фейлетон.
«Почав писати. Іноді виходило, іноді не виходило. Згодом почало частіше
«виходити», ніж «не виходити». Почало частіше братися за Гоголя, за Щедріна і за
Чехова…
Читав, думав: «Чому смішно? Звідки сміх? Дістав словники, збірники приказок…
І прислухався. Прислухався і в трамваях, і в базарах, і по ярмарках, і по поїздах, – чому
сміються, чого так весело?.. І записував».
Почав писати у Кам’янці на Поділлі з фейлетону «Демократичні реформи
Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» – 2 листопада 1919 р.
за підписом ПАВЛО ГРУНСЬКИЙ.
Псевдонім Остап Вишня вперше з’явився 22 липня 1921 р. в «Селянській
правді»
під фейлетоном «Чудака, їй-богу!». Відповідь на питання: «Чому саме
Вишня?» дає сам автор: «Плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і
кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з
вишні, затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути». Остап Вишня брав
участь у діяльності літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», входив до Спілки
письменників, брав участь в організації та редагуванні журналу «Червоний Перець».
2 учень-біограф.
Здійснилися пророчні слова батька. Остап Вишня став письменником, який у 20-
х рр. ХХ ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був
«королем українського тиражу». За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок
його творів, деякі неодноразово перевидавалися.
У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри
малої прози: усмішка, гумореска, фейлетон, автобіографічні оповідання. Остап Вишня
ввів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного
оповідання, що його сам же й назвав усмішкою.
3 учень-біограф.
Творчість Остапа Вишні можна умовно поділити на два періоди:
І – з 1921 по 1933.
ІІ – з 1944 до останніх днів життя.
Тематика творів Остапа Вишні І періоду – це: суспільно-політичне життя,
господарське життя, культурне життя. У ІІ періоді – «Мисливські усмішки». У них
спостерігаємо оригінальний синтез народного анекдоту й пейзажної лірики.
Помер Остап Вишня 28 вересня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі.
2. Слово вчителя.
А зараз попрацюйте в робочих зошитах. Заповніть перші дві таблиці.
(Самостійна робота в робочих картах уроку. Доопрацювання таблиць
«Біографія. Творчість»).
1. Учитель:
Сторінка друга – теорія літератури. Передаємо слово групі літературознавців.
Учень-літературознавець. Повідомлення з теорії літератури.
Особливості гумору Остапа Вишні
 багатство відтінків і барв комічного;
126