Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 89

Розділ 1 1 , глава 1.
--
88
часу. Католицизм обновився і зміцнів у всіх ланках» 1 8. Саме в цьому можна
вбачати одну з причин перемоги католици зму над Реформацією в Польщі .
В межах означеного тлумачення Контрреформації варто оцінювати й акт
Брестської унії. Але ми зробимо велику помилку, якщо не в ізьмемо до уваги
інші, важливіші сторони унії та її значення для долі українського населення
Реч і Посполитої. Польські політичні та церковні кола на практиці планува­
ли використати унію задля прискорення асиміляції «русинів», анексуван­
ня їх території та власності. Подібна політична мета зробила для багатьох
українців неприйнятною унію з усіма їі як негативними, так і позитивними
рисами.
З православної сторони одним із ідеологів унії з Римом був володи­
мирський єпископ (згодом - митрополит) Іпатій Поті й. Він вважав, що
унія - із збереженням значних автономних прав східної церкви - допо­
може нарешті подолати всеохоплюючу кризу в православній церкві, зага­
сити єретичний (протестантський, а знач ить і протестантські тенденції в
українських братствах) рух, підняти освіченість священиків і пастви, на­
близити церкву до школи і науки, виховати талановитих проповідників,
зробити церкву виразницею й заступницею народних і нтере сів, виве сти
її з-під польської влади, тобто поставити в опозицію до останньої.
Те пер важко зрозум іти весь комплекс мотивів, що керував творцями
унії М . Рогозою, К . Терлецьким, І . Потієм, Г. Балабаном та іншими,
але, безумовно, не останню роль в ідіграв намір пом ' якшити протисто­
яння двох церков у Речі Посполиті й, полегшити проце с інтеграції пра­
вославного духовенства у відпов ідний стан нової держави, зайняти там
гідне м ісце (або інакше - позбутися « приниженого становища» , за вира­
зом Д. Дорошенка) .
Добре розуміючи негативне ставлення до католицької релігії широких
верств української шляхти, дрібного духовенства, міщанства та селянства,
ініціатори унії вирішили до певного часу діяти таємно. Років із п' ять йшла
підготовка потрібних документів і в кінці 1 594 р. остаточний варіант унійного
акту запропонували польському королю й папському нунцію в Кракові.
В ' ньому проголошувалась зверхність римського папи, згода на введення
григоріанського календаря, збереження релігійних обрядів православної
церкви, допускалися шлюби духовенства, уніатські єпископи ставали сена­
торами та звільнялись від всіляких податків, а уніати допускалися до всіх
державних посад нарівні з католикамиl9• У кінці 1 595 р., перед Різдвом,
Терлецький і Потій у Римі представили папі Клименту VIII акт про унію, на
-
1 8 Дмитрієв М. Про деякі шляхи С. 1 1 2.
19 Дорошенко Д /. Нарис . Т. І. С. 1 8 1 .
. . .
. .