Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 69
Розділ І , глава 2
--
68
у Києві в 1 23 0 р.), проте ми, дорікав Серапіон, н і на що не звертали
уваги. І ось « прийшов на нас немилостивий народ, що наслав його Бог:
і землю нашу пустошили, і м іста наші полонили, і церкви святі руйну
вали, батьків і братів наших побили, над матерям и і сестрами нашими
поглум илися»64.
Митрополит Кирил і С ерапіон стверджували також, що « гнів Божий»
викликаний, крі м іншого, язичницькими уподобаннями людей на Русі,
їх нетверді стю у християнській вірі, небажанням п ідпорядкувати свою
поведі нку християнським запов ітам .
З середини ХІІІ ст. , п і сля встановлення монгольського панування, для
Рус і почалась нова доба: знекровлена, розорена країна опинилась фактич
но наодинці (західн і сусіди допомогти не змогли) із своїми надзвичайно
важкими проблемам и . Які, до того ж, бул и зовсім не схожими на пробле
ми попереднього часу. Одна з них - повернути так несподівано втрачену
незалежність. Ці надмірні зусилля тривал и к ілька довгих століть, і для
різних частин Київської Рус і привели до несхожих результатів.
* * *
Багато насущних п итань суспільного життя піднімалося та обгово
рювалося в писемних пам ' ятках ХІ - Х І І І ст. : влада і владні в ідносини,
захист країни в ід зовнішніх ворогів, соціальні протиріччя, стихійні л иха,
гол од і хвороби, утвердження християнської віри і викор інення язич
ницьких переконань, розповсюдження грамоти і з нань, мораль тощо .
Причинно-наслідко в і зв ' язки у соціальній сфері трактувалися з позицій
пров іден ціал і зму, з гідно з яким у св іті постійно відбувається, за боже
ственним задумом, боротьба добра із злом, а людина зобов ' язана зайня
ти у ній чітке м ісце . При цьому розум ілося, що суворе дотримання на
станов Нового Запов іту - то єдино вірна поведінка, яка гарантує вічне
блаженство у потойбіч ному св іті . Бог, за християнською концепцією, -
всемогутній владика В с е світу (<< Вседержитель»), в і н - владика над на
шим життям і смертю , а диявол-спокусник володарює хіба що над на
шими порокам и, чим може зіштовхнути нас з прав ильного (праведного)
шляху.
Розповсюдження християнського св ітогляду стикалося із до сить по
тужним опором традиційного масиву язичницьких уявлень. Поясненням
цього була не тільки і нерція м ислення (про що писав А . Гуревич), але
й надто несприятливі природні умови го сподарювання, які впродовж
64 Там же. С. 44 1 .