Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Página 68

Розділ І, глава 2:-- 67
епохальної поразки Русі6О. У « Слові про погибель Руської землі », літописних повістях про монгольське нашестя, « Повісті про розорення Рязані Батиєм », « Житії Олександра Невського », « Словах » володимирського єпископа( до 1274 р.- монаха Києво-Печерського монастиря) Серапіон а, « Легенді про град Китеж » та ін. відтворено жахливі картини вторгнення степових орд до руських князівств, масової загибелі людей, героїчного спротиву завойовникам. То були грізні часи випробувань, коли, « було сум ' яття велике у всій землі й самі люди не знали, хто куди біжить » 61. Із трепетом душевним сучасники бралися за те, щоб зафіксувати подробиці подій того часу, уникаючи розлогих і недоречних сюжетних збочень, бо самі факти були яскравішими за будь-яке « плетіння словес ».
Тогочасні читачі чекали від книжників і священників передусім пояснення причин того, що сталося із батьківщиною. Дві головні причини виділяли автори ХІІІ ст.: по-перше, князівські усобиці, відсутність злагоди та єдності між давньоруськими правителями, а по-друге ­ численні гріхи « русичів », їх зневажливе ставлення до виконання вимог християнської віри. Виразну ілюстрацію першої причини знаходимо в « Повісті про розорення Рязані Батиєм »: рязанський князь ІОрій Ігоревич( Інгоревич), отримавши звістку про наближення « безбожного царя Батия » з великим військом, просить підтримки у володимирського князя Георгія( Юрія) Всеволодовича, але той відмовив: «... і сам не пішов, і допомоги не послав, здумавши одному битися із Батиєм » 62. Є відомості, що й Юрій Ігоревич іноді кидав напризволяще князів-сусідів у подібній ситуації. Роз ' єднані військові сили Русі не змогли протистояти дуже сильному і досвідченому ворогу.
Другою, не менш значущою причиною мислителі ХІІІ ст. одностайно називають гріховність способу життя багатьох людей, бо вони « не відступились від лихої своєї вдачі, не очистились від погані гріховної ». Автор повісті про розгром Рязані монголами зауважив: « Але проти гніва Божого хто вистоіть!» 63. Пристрасні проповіді Серапіона підводили слухачів до такого ж висновку; він говорив, що Господь весь час попереджав нас: зупиніться, спокутуйте свої гріхи. Свідченням цих застережень були сонячні затемнення, землетруси,( найбільшим був землетрус
60 Лихачев Д. С. ЛlПература трагического века в истории России 11 Памятники... ХІІІ век.- м., 1981. с. 5-26.
61 ПамяТІІИКИ... ХІІІ век. с. 149.
62 Там же. с. 185.
63 Там же. с. 189.