Розділ І, глава 2:--- 66
За зовнішньою драматичною або й трагічною метушнею « безбожних » бояр, зрадливих князів чи городян відчуваються процеси, аналогічні західноєвропейським, сутність яких полягала в тенденціях до централізації влади. Роман Мстиславович, його сини й нащадки Данило й Василько намагалися створити об ' єднавчий центр руських земель, враховуючи, що Київ після монгольського нашестя втратив своє колишнє значення. Відгомін таких зусиль чується у словах літописця, який з болем уявляв собі принизливе становище кн. Данила Галицького у ставці хана Батия в 1245 р.: Данило був « князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає... О, лихіше лиха честь татарськая!» 59. В цьому ж плані можна розглядати задум Данила і Василька заснувати у своєму князівстві « митрополію руську », для чого у Візантію відрядили( 1246 р.) спеціального посланника.
Життєво важливі ратні турботи князів поглинули всю увагу літописців, тому зрідка довідуємося про голод, « по всій землі- і в Русі, і в Ляхах, і в Литві, і в Ятвягах »( 1279 р.) чи « мор великий »( 1287- 1288 рр.). Вкрай обмежена інформація щодо буденного життя людей, особливостей господарства, економічної системи, щодо зусиль князя Данила забезпечити собі соціальну підтримку проти свавільного боярства. Галицько Волинський літопис містить, між тим, цікаву інформацію про завоювання монголами Русі та їх панування(<< бо тоді всі князі були у волі татарській »), міжкнязівських стосунків, зовнішніх відносин, військової справи; великий історичний інтерес становлять характеристики багатьох дійових осіб політичної сцени Південно-Західної Русі ХІІІ ст.
До складу Галицько-Волинського літопису увійшла « Повість про ЗРУЙllува1lllЯ Києва Батиєм », яка зберегла для нас гіркі подробиці монгольської осади і розгрому величної столиці Київської Русі у 1240 р., мужності її захисників, залишки яких поховали під собою склепіння Десятинної церкви, що обрушилися.
Страшна, континентальна трагедія- монгольське нашестя на значну частину Європи- підвела криваву риску під попередньою історією Київської Русі. Невідшкодовних втрат зазнали ремесло, торгівля, сільське господарство, містобудування і, звичайно, писемність. Проте досягнутий високий рівень давньоруської духовної культури дозволив вцілілими кадрами освічених людей створити вражаючий, високопатріотичний комплекс тих літературних творів, присвячених причинам і наслідкам
S9 Там же. с. 75.