Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 59

Розділ І , глава 2 -- - 58 людей до відчаю . Приділяти частку свого багатства страждучим і скорботним , нагодувати ГОЛОДНИХ , напоїти спраглих , одягти роздягнутих , добре , по-батьківськи поводитися із своїми рабами і челяддю - ось шлях до « спасіння ». « Ізборнию > готувався у такій загостреній суспільній атмосфері ( згадаймо хоч би повстання у Києві в 1068 р .), що упорядники « навряд чи мали на увазі спасіння на « тому світі ». Благочестя , покірність лагідність , любов до ближнього , МИЛОСТИНЯ , « мир до всіх , малих же й до великих » - така загальна ідея , такі норми поведінки , які редактори « Ізборника » на всьому ЙОГО протягу при ще плювали своїм впливовим читачам » 47 .
Що стосується простих людей , то ЇМ радили - для їх особистого блага - не загострювати своїх відносин з багатими , бути терплячими , слух­
НЯНИМИ , мати « страх божої віри », не лінуватися , не кидати ласим оком на чуже тощо . З іншого боку , « кротость » бідних мала підкріплюватись благочинністю , діяльним милосердям з боку багатих . Багатим радили також не прагнути покріпачити вільну людину , своєчасно платити за працю , не позбавляти хліба і майна .
« Ізборнию >, як бачимо , приділяв велику увагу темі бідності , як і соціальній несправедливості , - кричущому тогочасному злу . Вирішити цю проблему , на думку авторів , цитованих у збірнику , можна було тільки на християнських засадах , без їх неухильного додержання суспільна злагода була немислима . у західноєвропейській літературі ІХ - Х ст . проблема міжстанових відносин розглядалась дещо в іншому ракурсі48 . Все більше визнання там отримувала концепція , згідно з якою земна ієрархія - породження небесної ієрархії , тому суспільство розділяється на три розряди ( ordines ): 1 ) « ті , що моляться » ( священники ), 2 ) « ті , хто воює » ( рицарі ), 3 ) « ті , що працюють » ( селяни ), які взаємно доповнюють один одний , утворюючи гармонійну єдність - соціальний порядок . В ХІ ст . Адельберон Ланський та інші автори надали цій схемі завершений вигляд . За словами А . Гуревича , « тричленна схема була найбільш авторитетною і відзначалась продуманісТlО та викінченістю . Ідея співробітництва і взаємодопомоги « орденів », що складали соціальне ціле , кожен з яких існував одвіку і був незмінним , як незмінний і вічний ... боговстановлений світопорядок , виправдовувала підлеглий стан селянства і служила інтересам феодальної монархії , яка складалася . Ця схема разом з тим
47 Будовlll / ц И. У Обществешю-политическая МhlСЛЬ Древнсй Руси : ХІ - ХІУ вв . - М .: Издво АН СССР , 1960 . С . 117 .
48 Гуревич АЯ СрсднеВСКОВhlЙ мир ... С . 28-30 .