Розділ І, глава 2--- 58 людей до відчаю. Приділяти частку свого багатства страждучим і скорботним, нагодувати ГОЛОДНИХ, напоїти спраглих, одягти роздягнутих, добре, по-батьківськи поводитися із своїми рабами і челяддю- ось шлях до « спасіння ». « Ізборнию > готувався у такій загостреній суспільній атмосфері( згадаймо хоч би повстання у Києві в 1068 р.), що упорядники « навряд чи мали на увазі спасіння на « тому світі ». Благочестя, покірність лагідність, любов до ближнього, МИЛОСТИНЯ, « мир до всіх, малих же й до великих »- така загальна ідея, такі норми поведінки, які редактори « Ізборника » на всьому ЙОГО протягу при ще плювали своїм впливовим читачам » 47.
Що стосується простих людей, то ЇМ радили- для їх особистого блага- не загострювати своїх відносин з багатими, бути терплячими, слух
НЯНИМИ, мати « страх божої віри », не лінуватися, не кидати ласим оком на чуже тощо. З іншого боку, « кротость » бідних мала підкріплюватись благочинністю, діяльним милосердям з боку багатих. Багатим радили також не прагнути покріпачити вільну людину, своєчасно платити за працю, не позбавляти хліба і майна.
« Ізборнию >, як бачимо, приділяв велику увагу темі бідності, як і соціальній несправедливості,- кричущому тогочасному злу. Вирішити цю проблему, на думку авторів, цитованих у збірнику, можна було тільки на християнських засадах, без їх неухильного додержання суспільна злагода була немислима. у західноєвропейській літературі ІХ- Х ст. проблема міжстанових відносин розглядалась дещо в іншому ракурсі48. Все більше визнання там отримувала концепція, згідно з якою земна ієрархія- породження небесної ієрархії, тому суспільство розділяється на три розряди( ordines): 1) « ті, що моляться »( священники), 2) « ті, хто воює »( рицарі), 3) « ті, що працюють »( селяни), які взаємно доповнюють один одний, утворюючи гармонійну єдність- соціальний порядок. В ХІ ст. Адельберон Ланський та інші автори надали цій схемі завершений вигляд. За словами А. Гуревича, « тричленна схема була найбільш авторитетною і відзначалась продуманісТlО та викінченістю. Ідея співробітництва і взаємодопомоги « орденів », що складали соціальне ціле, кожен з яких існував одвіку і був незмінним, як незмінний і вічний... боговстановлений світопорядок, виправдовувала підлеглий стан селянства і служила інтересам феодальної монархії, яка складалася. Ця схема разом з тим
47 Будовlll / ц И. У Обществешю-политическая МhlСЛЬ Древнсй Руси: ХІ- ХІУ вв.- М.: Издво АН СССР, 1960. С. 117.
•
48 Гуревич АЯ СрсднеВСКОВhlЙ мир... С. 28-30.