Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Página 442

Розділ VI . глава 2
--
44 1
В елике нещастя в ітч изняної і нтелігенції і Росії в цілому полягає в тому,
писав П. Новгородцев, що вона п і шла не услід Чаадаєву, До стоєвському,
В . Соловйову, а обрала своїми керівниками Бакуніна і Чернишевського,
Лаврова і М ихаЙловського .
Повернемос ь до книги « О б общественном идеале» . Релігійно­
філософський підхід до проблеми сус п ільного ідеалу, яким з нехтувал и
м исл ителі-радикали другої половини ХІХ ст. , змусив П . Новгородцева
на перше м ісце постав ити моральні критерії. В четвертій частині своєї
монографії він виклав міркування щодо змісту суспільного ідеалу. « В
протилежність старим теоріям, я к і вводять у зміст суспіл ьного ідеалу
різні поодинокі умови та в ідносні блага, сл ід сказати, що ніщо подібне
не повинно мати м ісця. Ні найкращий устрій влади, ні с праведливий
розподіл багатства, ні загальне удоволення та щастя, ніщо не в ід