Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 440

Розділ VI , глава 2 ------ 439
перспективного розвитку компонентів існуючого ідеалу. Це неможливо
було зробити без критичного анал ізу наукових теорій минулого .
Саме таке завдання поставив перед собою талановитий правознавець,
теоретик
неолібералізму,
філософ-ідеаліст
П.l.
Новгородцев
( 1 866 - 1 924). Й ого монографія називалась « Об общественном идеа­
ле» і витримала 4 видання (М . , 1 9 1 7 ; К . , 1 9 1 9 ; Берлін, 1 92 1 та 1 922). В
ній67 автор проанал ізував найвідом іші вчення про соціальний прогрес та
ідеальний суспільний лад з кі нця ХУІІІ ст. , зокрема погляди Руссо, Канта,
Гегеля, Конта, Спенсера, Маркса і зробив висновок про їх безперечну
утопічність, тому що ці мислителі став или п еред собою недо сяжні ціл і ,
смисл яких крився у спробах в іднайти наді йний рецепт «земного раю » .
Лаконічно свою п ідсумкову оці нку Новгородцев в иклав у двох
пунктах :
« 1 ) Треба в ідмовитись в ід думки з найти таке вирішальне слово, яке
в ідкриє абсолютну форму життя та покаже засіб здійснення земного
раю.
2) Треба відмовитись від надії у близькому або віддаленому
майбутньому досягти такої блаженної пори, яка могла б стати щасл ивим
епілогом пережитої раніше драми, о станньою стадією та заключним
періодом історії» .
Чимало місця П . Новгородцев відвів у своїй монографії спростуванню
поширених у ХУІІІ - ХІХ ст. ілюзорних сподівань на м ожл иві сть після
тих чи інших реформ (революції) опинитися в досконалому суспільств і .
Посилаючись на положення, які обrpунтовані у філософських творах
Фіхте і Шелл інга, він доводив, що ідеал взагал і недосяжний, бо у
протилежному в ипадку його слід було б вважати конеч ним, тому що
« абсолютний смисл ідеалу» не вміщується у тимчасові , « в ідносні»
форми. Крім того, « конечний» ідеал (земний рай) суперечить еволюційній
ф ілософії , о скільки прихід « блаженної пори» або, за термінологією
просвітителів ХУІІІ ст. , « царства загального благоденства» , повинен
був би перервати процес суспільного розвитку, а це, звісно, неможливо
навіть уявити .
На думку П . Новгородцева, мислител і ХУІІІ - ХІХ ст. випустили з
уваги ще один надзвичайно важливий момент, пов ' язаний з розумінням
с пецифіки людської о собистості. Річ у тому, що кожна людина є
неповторною, своєрідною особистістю, а тому вона може бути як у злагоді
і з суспільством, так і в конфлікті . Нав іть досконал і , з точки зору більшості
суспільства, політичні, економічні, культурні чи осв ітні порядки можуть
67
Новгородцєв п. и. Об оБЩССТВСІІІЮМ
ИДС Н І І С .
М,: 11'1/\-'11 І « 1 1 1 '('('('11" , 1 '1'1 1
( ' ', ', � .' .'