Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 435

Розділ VI . гла ва 2
------ - 434
писал а Рудницька, - Чернишевський - соціаліст в іддає перевагу тому
суспільному ладу, який гарантує «достояние, независимое от превратно­
сти счастья» для «люд е й оБЬІкновеННЬІХ» , які «желают жить б е збедно и
обе с печено» мати завжди « средства к труду» . Таким гарантом і виступає
у Ч ернишевського державна земельна власність за колективно го общин­
но го користування нею» .
Я к підкреслила Рудницька, Черниш евськ ий - соціаліст нама г ався зня­
ти суперечність між приватним і громадським, властиву соціал ізму, тим ,
що в майбутньому суспільстві передбачав пріоритетність заг ально го пе­
ред особистим. Освіченість громадян та правова держава - вихідна умова
про гресу, цивілізовано го шляху для Росії, стверджував Черниш евський ,
але освіта народу - « дело дол гое и трудное» .
Я кщо Ч аадаєв метою цивілізації вважав утвердження « Царства
Божо го на землі » , то Ч ерни шевський - дося г нення матеріально го добро­
буту, свободи та в исот духовної культури. Проте обидва мислител і не
в изнавали насильницьких способів розв ' язання проблем и . Є. Рудницька
писала про Черниш евсько го : « В супереч розповсюдженим трактовкам
Ч ернише всько го як ідеоло га селянської революції, він бачив у ній смер­
тельну загрозу дол і цивілізації в Росії. В дилемі про спосіб вирішення
соціальних перетворень, гостро по ставлених часом, Чернишевський,
всупереч сум нівам, долаючи внутрішню боротьбу, звинувачуючи себе
в « измене народу» , тим не менше , відкидав шлях народної революції,
«ужасающей нас развязки» . . . » .
До сл ідницькими зусиллями В . А нтонова та Є . Рудницької був ство­
рений оригінальний історіограф ічний образ Чернишевського, що карди­
нально в ідрізнявся від хрестоматійного образу революціонера, який, на­
чебто, кликав селянство до сокири . Новий образ Ч ерн ишевського більшою
мірою пасує до ідейного доробку мислителя й в одночас в ідтворює про­
цес розробки альте рнативних шляхів російсько го минулого.
Сучасні автори, на жаль, не виправдано майже ом