Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 436

Розділ VI, глава 2
--
435
досягти свідомої участі народу в російських перетвореннях. А найбільш
надійними чинниками ефективної праці мас, з точки зору Чернишевського,
була до статня ступінь освіченості та моральної до сконалості. Ці критерії
характеризували і самих радикальних демократів ; «християнський
соціаліст» С . Булгаков у 1 909 р . писав : « . . . вожді російської інтелігенції . . .
Добролюбов і Чернишевський (обидва семінаристи, виховані у рел і гійних
родинах духовних осіб) зберегли майже не займаним своє попереднє мо­
ральне обличчя, яке, однак, по ступово втрачають їхн і історичні діти й
онуки»62.
С . Булгаков був правий, бо, хоч Б . Козьмин вважав погляди Герцена,
Чернишевського та народників як «два різновиди» однієї і тієї ж ідеології,
народницький рух другої половини 60-х - початку 80-х років, дійсно, за­
з нав втрат у рівні теоретичних уявлень і навіть моральних принципів
(зокрема, стосовно методів діяльності). Та все ж загалом народництво
керувалося світоглядними настановами радикального демократизму на
всіх своїх етапах .
Восени 1 8 6 1 р. уряд, стурбований студентськими настроями, з апрова­
див оплату за навчання, внаслідок чого велика кількість р ізночинців опи­
н илась за межами університетських аудиторій. Герцен, звертаючись до
н их у «Колоколе» , вказав їм вірний шлях У житті: «В народ! К народу ! » .
З цього заклика, власне, починається історія російського народництва,
я ке проіснувало 30 - 35 років, в ідігравши значну роль у визвольному
рус і Росії.
В продовж кількох де сятил іть народництво виступало в різних фор­
мах, організаційних та ідейних.
у 60-ті роки пропагандистська «Земля и воля» (М. та о . С ерно­
Соловйовичі , о. Слепцов, М. Обручов та ін.), програма якої відзначалася
поміркованістю, співіснувала із змовницьким гуртком п. Заїчневсько го ­
п. Аргиропуло, що розповсюдив л іворадикальну прокламацію « Молодая
Россия», в якій виправдовував криваву і невблаганну революцію з аради
я кнайскорішої реал ізації принципу соціал ьної справедл ивості . Обидв і
тенденції не знайшли п ідтримки в суспільств і .
З другої п оловини 60-х р о к і в вживались заходи по подоланню кризи
в народництві, зокрема щодо розповсюдження такого тривожного яви­
ща, як нігілізм, втіленого І . Тургенєвим в образі Базарова (роман «ОтцЬІ
и дети»). Був обраний новий напрямок роботи : безпосереднє ознайом­
лення з селянським життям, його потребами, настроями й оч ікуваннями
хліборобів, проведен ня пропаганди революційного характеру. Для
62
Булгаков с.н. Христианский социализм. - Новосибирск: Наука, 1 99 1 . с. 143.