Розділ VI, глава 2--- 433
ленінської прямолінійно сті в оцінці поглядів цього радикального демократа. В. Є. Іллерицький писав( 1974 р.), що на відміну від Бєлінського, який лише покладав надії на народну революцію, Чернишевський з Добролюбовим поставили завдання « підготовки народної, селянської революції, віддавши всю свою енергію гі реалізації » S9. Інший дослідник- О. В. Аникін6О також називав Чернишевського « ідейним вождем революціонерів », який в статтях у журналі « Современник » « виступав за селянську революцію », але водночас зазначав, услід за С. Сватіковим( 1914 р.): Чернишевський бачив себе не стільки революціонером дій, скільки революціонером думки.
Принципово нову точку зору на погляди Чернишевського, його місце в громадському русі другої половини ХІХ ст. запропонували В. Ф. Антонов( 2000 р.) та є. л. Рудницька( 2003 р.).
Монографія В. Антонова « Н. Г. черныевский •. ОбщественнЬІЙ идеал анархиста » фактично виводила цього діяча з кола революціонерів пореформеної доби, залишивши йому тільки роль ідейного натхненника різноманітних течій народництва. Проаналізувавши історичні, економічні, соціалістичні та федералістські переконання Чернишевського, автор назвав його просвітителем і демократом, суспільним ідеалом якого був соціалізм із всеохоплюючою системою громадського самоврядування. Чернишевського, писав В. Антонов, не можна назвати революціонером, бо він був свідомим противником насильницьких методів досягнення мети. Автор, на нашу думку, дещо перебільшував сподівання великого
російського демократа на реформістський потенціал монархів. є. Рудницька61 вперше в історичній науці здійснила комплексне співставлення уявлень « христианского философа » Чаадаєва та матеріаліста й соціаліста Чернишевського. Стосовно Чернишевського гі позиція така. Він реалістично оцінював ступінь розвитку Західної Європи і Росії, вбачав причину відставання вітчизни у пануванні самодержавства, кріпацтва, у народній неосвіченості; проте не закривав очі й на недоліки європейської цивілізації: класові колізії, революції, « язва пролетариатства » і т. ін. Чернишевський був впевнений, що майбутнє
Росії та Західної Європи- соціалізм.; « не відкидаючи великого значення приватної власності та зв ' язаної з нею особистої підприємливості,-
59 Иллерuцкuй В. Е. Революционная историческая МЬІСЛЬ в России( Домарксистский период).- М.: МЬІСЛЬ, 1974. С. 209-2 14.
60
Анuкuн А. В. Пyrь исканий: социально-зкономические идеи в России до марксизма.- М.: ПОЛИТИЗД <rf, 1990. С. 273-278.
61 Руднuцкая Е. л. Чаадаев и черныевский:: цивилизационное видение России // ВОПРОСЬІ истории.- М., 2003. N� 8. С. 37-55.