Розділ VI, глава 2--- 432 рукою соціалістичного перетворення всієї країни. Саме община, писав Чернишевський, спроможна протистояти наступу буржуазних порядків з їх індивідуалізмом та корисливістю, а згоДом, завдяки більш високій продуктивності праці і зростанню народного добробуту, витіснити їх з економіки та суспільного життя.
Не поділяючи багатьох положень вчення К. Маркса, Чернишевський, однак, сприйняв у головних рисах його концепцію суспільно-економічних формацій. Великий російський мислитель-демократ вважав, що щасливе майбутнє Росії- це соціалізм та комунізм, шлях до яких вимірюється десятками років копіткої праці. Перешкоди на цьому шляху полягають не в техніко-економічному рівні розвитку, писав Чернишевський, а в « НЬІНешнем низком состоянии YMcTBeHHoro развития и нравствеННЬІХ понятий в обществе », тому то « рано еще думать об осуществлении идей, KoTopыe хороши сами по себе » 57. Критерії зрілості суспільства для утвердження соціалістичної формації, за Чернишевським, надзвичайно цікаві, оскільки вони знімали питання про можливість встановлення П в результаті революції чи законодавчим актом.
Чернишевський в статті « Капитал и труд »( 1860) 58 так пояснював читачам один з головних економічних принципів соціалізму: «... наИВЬІгоднейшее распределение ценностей производится такими отношениями и учреждениями, при КОТОРЬІХ общество идет к соразмерности между количеством ценностей, действительно принадлежащих каждому лицу, и тою долею ценностей, какая приходилась БЬІ на ero часть по отношению количества лиц, составляющих общество, к массе ценностей, находящихся в зтом же обществе.
Итак, основною идеею учения о производстве МЬІ находим полное совпадение идей труда с правом собственности над продуктом труда; иначе сказать полное соединение качеств собственника и работника в одном и том же лице ».
Теоретичні уявлення про бажаний соціалістичний устрій суперечили, звісно, феодально-кріпосницькій та певною мірою пореформеній російській дійсності. Яку ж конкретно лінію поведінки пропонував Чернишевський своїм однодумцям у 1860-х роках? Історики давали і дають різні відповіді на це важливе питання, яке стосується, насамперед, ставлення Чернишевського до насильницького, революційного метода соціальної модернізації. Новітня література в цілому відійшла від
57 Антонов В. Ф. нт чериыевский •. обществеииый идеал аиархистз.- М.: Здкrориал УРСС, 2000. С. 114; черныlевскuйй н.г. Поли. собр. соч.: В 15 т.- м.: ГИXJ1, 1939-1953. Т. 9. С. 222, 352-354.
58 черныевскuйй н.г. Поли. собр. соч. Т. 7.- М., 1950. С. 5-63.