Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 428

Розділ VI. глава 2
--
427
Трактовка лібералізму змінилася під кінець ХІХ ст. , про що свідчить
стаття Р. І . Сементковського ( 1 846 - 1 9 1 9), відомого публ і циста і право­
знавця, «К истории либерализма»52. Він стверджував, що в усьому світі
традиційне розумі ння л ібералізму й консерватизму, цих «метафізичних
принципів», втратило підтримку суспільства, бо не в ідповідало новим
потребам європейського життя . Така ж законом ірність спостерігалась і
в Росії.
Пояснюючи в ідмінності, Сементковський підкреслював, що старий
л іберал ізм покладав усі надії на зміну форми правління, а кон серва­
тизм - на захист існуючого режиму. З точки зору нового л іберал ізму,
конституція не спроможна одна вирішити проблему народної свобо­
ди і всебічного соціального прогресу в країн і . Французькі революції
1 7 89 р . та 1 848 р . довел и, що політичний переворот, не забезпечений
rрунтовними соціально-економічними зрушеннями, не має перспектив і
нерідко завершується диктатурою чи р ізаниною .
Політичну боротьбу Сементковський взагал і розглядав як бороть­
бу класову, що на тому історичному етапі була не боротьбою абстрак­
тних принципів, як було раніше, а корисливих інтерес ів. Революція, за
С ементковським, це - зусилля впливового в економ ічному та фі нансовому
в ідношенні класа взяти гору над іншими, здобути кермо державного
у правління для повного задоволення власних і нтересів.
На противагу політичному протиборству, шкідл ивому для грома­
дян, Сементковський висуває утопічний погляд на державу як влад­
ний інститут, покликаний зблизити і примирити і нтереси і вигоди всіх
класів: « . . . лише той уряд може бути стійким, який враховує і нтереси
б ільшості, який не пов ' язує своє.ї долі з долею даного суспільного класу
і використовує їх усіх для досягнення загальнонародної мети» .
Звідси - «новол іберальний» висновок Сементковського : « . . . сво­
бода забезпечується не стільки політичною організацією, скільки
п ідготовленістю б іл ьшості громадян до у правління країною» . В іншому
м ісці автор дещо інакше формулює свою дум ку про те, як вирі шити пи­
тання щодо створення такої політичної сили, що забезпечувала б «тор­
жество закону в боротьбі протилежних або несхожих інтересів і при­
м иряла б їх задля користі загал ьнонародної й загальнодержавної. Це
питання значною мірою залишається в ідкритим до сих п і р : найповніше
воно вирішується в тих країнах, де осв іченість, а разом з нею здатність
підкоряти, коли це потрібно, свої приватні і нтереси загал ьним, досягли
найбільшого свого розвитку. Там тільки народовладдя може вважатися
52 Исторический вестник. \ 893 . Т. 5 \ . Февраль. С.48 \ -50 \ ; опы •. . . С. \ 40- \ 67.