Розділ VI, глава 2-- 423
підходу до політичних явищ, що централізація влади на певному етапі історії відігравала позитивну роль. Крім того, у державі, підкреслював Чичерін, він вбачає « не одне втілення зовнішньої сили, а улаштування народної єдності, покликане здійснити сукупні інтереси народного життя ». Централізація повинна органічно еволюціонувати до представницького образу правління, через те в епоху реформ, ініційованих російським монархом, справедливим буде домагатися тільки послаблення принципу централізації влади, зменшення « урядової опіки >} 47.
Через двадцять років, в кінці 1870-х, Чичерін значною мірою скоригував свою позицію. У статті « КОНСТИТУЦИОННЬІй вопрос в россии » 48 він, наче виправдовуючи свої погляди 60-х років( чи їх ретроспективно пояснюючи), стверджував, що в добу реформ суспільство не було підготовлене ні інтелектуально, ні морально витримати ще одну грандіозну реформу- політичну. Тільки « нетерплячі ліберали » могли захоплюватись конституційними мареннями.
Сплив час, завершені реформи( чомусь Чичерін наївно запевняв: « селянське питання вирішено остаточно »), а подальший хід суспільного життя висуває на перший план конституційне питання. Вирішити його буде нелегко- немає достатньої кількості підготовлених кадрів, державознавців, брак досвіду політичної та державної діяльності і Т. Д. « Неможливо говорити про демократичну рівність в країні,- писав Чичерін,- де до вчорашнього дня існувало кріпосне право у найширших розмірах. Селянин ніколи не вважав і не вважає себе рівним дворянину, це очевидно при найменшому зіткненні з селянським побутом. І не тільки нижчі, але й середні класи, які скрізь в Європі були носіями ідеї рівності, у нас ледве починають заражатися цими прагненнями ».
Чичерін писав, що після виснажливої російсько-турецької війни 1877- 78 рр. країна зіткнулася з багатьма серйозними втратами, в тому числі такою гострою кризою як фінансова. В цій ситуації лише злагоджена робота влади і суспільства спроможна її подолати: « тільки дружньою дією уряду і суспільства ми можемо попередити матеріальне і моральне банкрутство ». Спільність дій можлива, запевняв Чичерін, лише за умови проведення політичної реформи. Внаслідок її Росія повинна
47 Русское общество 40- 50-х годов ХІХ В. Часть 11. Воспоминания Б. Н. Чичерина.- М.: Изд-во МГУ, 1991. С. 193-194; див.: Искра л.м Борис Николаевич Чичерин о политике, государстве, истории.- Воронеж, 1995.
48 Чuчерuн Б.Н консти1)'ционный вопрос в России.- СПб, 1906; ОПЬІТ русского либерализма. Антология.- М.: Канон, 1997. С. 52-76.