Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 414
Розділ VI , глава 2
--
413
законом повинності. Отже, урядовці допускали лише інший, полегшений
варіант феодальних аграрних в ідносин.
Наступний крок Олександра І І був також традиці йним : 3 с ічня 1 8 5 7 р.
виник черговий, десятий за ХІХ ст. Секретний ком ітет п ід головуванням
к нязя О . Ф . Орл ова. Накреслена для нього програма спрямовувалась на
« обговорення заходів по влаштуванню побуту поміщицьких селян» , тоб
то на зниження соціальної напруги, не вдаючись до кардинальних змін.
Голова комітету 70-річний князь Орлов був, пише Л. Захарова, « гли
боко чужим всьому новому, прогресивному. Орлов ніколи не займався
селянським питанням і не визнавав Його»37. Більшість складу Комітету
була однодумцями з головою . Робота його членів більше імітувалась ніж,
дійсно, відбувалася, а тому невдовзі стало зрозумілим, що сподівання на
Комітет марні.
Подальший хід подій довів що, Олександр 11, безумов но, був у практич
ному сенсі справжнім ініціатором реформ, їх енергійним організатором
і - що, мабуть, найголовніше - захисником (цієї думки дотримується
й американський історик А. ДЖ . Рибер). В умовах, коли переважна
більшість дворянства була консервативно настроєна і виступал а проти
скасування кріпосного права, тільки монарх міг виступити на підтримку
радикального реформування с ільського го сподарства і нейтрал ізувати
в с і заперечення . В і н міг спертися на невелике коло прогресивного дво
рянства та передову суспільну думку, я ка доводила необхідність рішуче
позбавитись кріпацтва. Оскільки Олександр 1 1 не дуже зважав на крити
ку з боку журналістів, то залишал ися дворяни, які усвідомили потребу
в змінах в ідносин із хл іборобами . Як писав А . ДЖ . Рибер, в середині
ХІХ ст. на російській пол ітичній арені в перше з ' являються угрупування
(профе сійні, ідеологіч ні та ін.). Ідеологічн і групи, наприклад, складали
ся з людей незалежно від роду занять, але об ' єднаних однаковими по
глядами на актуальні соціально-економічні або пол ітичні проблеми роз
витку країни З 8• Такою групою , зокрема, були члени Редакційних комісій
1 8 59 - 1 860 рр.
Олександр 11 знайшов підтримку і в особі зарубіжного вченого ба
рона А . Гакстгаузена, який після ознайомлення з аграрним сектором
Рос ії писав цар ю : «Ми живемо в епоху, коли наші думки не вичікують,
З7 Захарова Л. Самодержавие и отмена крепостного права в России 1 856 - 1 86 1 . - М.:
Изд- во МГУ, 1 984. С. 55; див. також: Захарова л.г Самодержавие и реформЬІ в России.
1 86 1 - 1 874 // Великие реформЬІ в России. 1 856 - 1 874: Сборник / под ред. л.г. 3ахаровой,
Б. Зклофа, Дж. Бушнелла. М . : Изд-во МГУ, 1 992. С. 28.
-
З8 Рuбер А. ДЖ. ГРУППОВblе интереСbl в борьбе вокруг великих реформ // Великие рефор
мм .
. .
С. 44-52.