Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 41

Р о зд і л І , глава
1
--
40
на власний розсуд м іняли навіть єпископів, та й митрополичі кафедри
знаходились у залежності в ід згоди великокняз івського столу. Яро слав
Мудрий та його наступники домагалися права призначати митрополитів,
а константинопольському патріарху залишалося лише формально затвер­
джувати їх у сан і . Ч им дал і, тим менше було у духовенства можливостей
критикувати владу. Красномовний приклад: у 1 072 р . виник конфлікт
між ігуменом Печерського монастиря Феодо с ієм та київським князем
Святославом, який з ігнав з великокняз івського пре столу свого старшого
брата Ізяслава, з нехтувавши існуючим порядком . Феодос і й засудив вчи­
нок Святослава, називав його « братоненависником » , не з гадував д еякий
час його ім ' я у своїх проповідях. Проте згодом був змушений помирити­
ся з великим князем . Єдине, що Феодосію зостало ся - ім' я Святослава
називати все ж таки після Ізяслава. Політично принципових владик пра­
во славна церква, на жаль, знала небагато .
Третя причина, що має об ' єктив ний характер, пов' язана з природно­
географ ічним фактором . Як уже відзначалося, язичництво не було засти­
глою формою св ідомост і : набуття практичного досв іду, розвиток з нань
і культури го сподарювання, з нарядь праці, вміння передбачати стихійні
лиха тощо по ступово зміцнювал и в іру людей у власну здатність про­
тистояти природній стихії, а, отже, формувалися передумови переходу
до принципово іншої рел ігійної системи, тобто до християнства. Але це
в ідбувалося дуже повільно: швидше там, де бул и сприятливі природно­
кл іматичні умови для трудової діяльності; неквапно - де такі умови
виявилися суворі шими, а людина більш залежною в ід примх довкілля.
Р. Пайпс писав з цього приводу : « Н а їх б іду області, куди проникли
східні слов ' яни і де вони облаштувалися, надзвичайно погано придатні
для землеробства» 1 8. Можливо, с аме тут треба шукати одну з причин
специфіч ного, ніж у інших народів Європи, фу нкціонуванн я у східного
слов ' я нства язичництва поряд із християнством , тому що язичницт­
во, внасл ідок своєї багатов ікової історії, було для населення (о собливо
сільського) звичнішим способом « п орозумі ння» із суворою природо юl 9•
Подальша історія довела, що в східнослов ' янському регіоні потрібні
були неординарні методи поширення християнства, аби воно перетвори­
лося для населення не у формальний обов ' язок, а у гл ибоко усв ідомлене
переконання .
Давньоруська церква, на жаль, не виявляла тієї ж гнучко сті у сто­
сунках з язичницьки настроєною паствою, як церква західна. Цьому
18
19
Пайnс Р. Россия при старом режи м е .
Дав ня і сторія Україн и : У
3 т.
-
К:
-
М.: «Независимая газета», 1 993 . С . 1 6.
Наукова думка,
2000. Т. 3. С. 1 8 1 , 286, 595-596.