Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 40

Розділ І . глава 1
--
39
Історія катол ицтва м істить чимало ганебних сторінок - вісім хре сто­
вих походів 1 096 - 1 27 0 ; захоплення рицарям и у 1 2 04 р. Константинополя,
його пограбування і кривава розправа над мешканцями; і нквізиція,
індул ьгенція, багаття для і накодумців тощо. Однак, не виправдовуючи
цих фактів, слід зважити, по-перше, на жорстокі звичаї С ередньовіччя,
а по-друге, на те, що насилу звільнив шись від цих негативних явищ,
католицька церква в ідіграла вел ику цивілізаційну роль у соціальному
прогре сі. Зокрема, це підтверджується її ставленням до язичництва.
І ншу картину побачимо на сході ко н тиненту. У давньоруській державі
християнська церква за підтримки великокнязівської влади зробила бага­
то для поширення нової віри в язичницькому середовищі. Звелися величні
собори і чудові церкви у Києві, Чернігові, Перея слав і, Новгороді, Пскові,
Суздалі, Володимирі і т.д . , перекладалася швидкими темпами бого служеб­
на та повчальна л ітература, створювалися бібліотеки, ш коли, з ' явилися
талановиті проповідники, потужні центри літописання, писем ності й
іконографії, виникла традиція канонізації м ісцевих святих .
Процес християнізації на Русі проходив, проте, дещо відм і н ним
шляхом, ніж у західноєвропейських країнах . І для того були об ' єктив ні
та суб ' єктив н і причини. По-перше, початковий склад кл іриків був
іноземного, грецького походження, які недостатньо зналися на місцевих
обставинах, характері й психології народу і нав іть його мови. Ї м важ­
ко було обрати ефективн і засоби пропаганди християнства. До того ж,
вони прибули з В ізантії, де вже усталилися конфесійні традиції, догма­
ти, канони, а тому своє завдання бач или насам перед у налагодженні в
Київській Рус і звичної для них системи . Здається, вони не завжди вра­
ховували те, що слов ' я ни-неофіти не спроможні швидко зрозуміти речі,
звичні для їх земляків . С . Соловйов не дуже перебільшував, коли писав :
«У тодішньому сус пільстві, грубому, напівязичницькому ще, нові, кращі
поняття, принесені християнством, . . . зустрічали могутній опір» 17. Не
поліпшувала с праву й та обставина, що велика потреба у священицьких
кадрах змушувала церкву готувати їх нашвидкуруч, тому нео свіченість
попівського « стану» увійшла пізніше навіть у прислів ' я (<<Уела попа
грамотка» ) .
Друга причина загальмованої християнізації Київської Русі поля гала
не тільки у тісному зв' язку церкви із владою , а й її підкоренні світським
владикам. Якщо взяти до уваги традицій но критичне ставлення нашого
народу до влади, то співпраця із нею церкви, ясна річ, не додавала авто­
ритету ні їй, ані гі пропаганді. Добре відомо, що удільні й великі князі
17
Соловьев с.м. Сочинения. Т. 3-4. С. 62.