Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 398

Розділ VI, гла в а 1
--
397
рем» . Водночас Нечуй-Левицький виводить образи тих українських
і нтелігентів, які душею в ідчували свої обов 'язки перед народом і нат­
хненно працюють задля збереження його національної самобутності.
Щоправда, такі персонажі страждали на в ідчутну долю риторичності .
На відм і ну в ід Нечуя-Левицького, який більше висвітлював зовнішні
умови народного ж иття, Панас Мирний заглиблювався у психологічні
особливості своїх персонажів, духовні мотиви їх вчинків . Н изку своїх
творів Мирний присвятив тем і соціального протесту, бунту, шукання
правди і вперше зайнявся нею в повісті «Лихі люди» . Найкращий роман
в цьому плані - «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (<<Пропаща сила» ) , на­
писаний Мирним з І. Біликом (Рудченко ) 1 9. Герой твору Нечипор (Чіпка),
побувавши перший раз у наймах незначний час, коли го сподар побив
його за якусь прови ну, « поніс у серці гірке почуття ненависті на долю,
що поділила людей на хазяїна й робітника ... » . Автори крок за кроком
прослідковували, як саме' життя, з його жорстокістю та неправдою, зро­
били з працьовитого й мрійливого юнака злочинця.
Ось як П. Мирний о писує враження селян Пісків в ід указу про скасу­
вання кріпацтва:
«- Що вони нас дурять? . що вони над нами знущаються? ще якісь два
роки видумали? .. ще трохи? !
. . . - Ну, стривай ! - кричить з нову хтос ь з гарячіших. - Тільки дійде до
царя чутка що вони й його, й нас дурять, - знатимуть вон и ! В і н їх зараз
у кріпаки поверне, а нас панами поробить . . .
- Ц е тоді буде, я к н а долоні в олосся виросте, - охолоджує
неймовірний» .
Показав Мирний і те, що не лише москал і та ляхи пригнічували
українських селян, - з козацької старшини досить ш видко формувалось
національне панств о : « Кругом уже старе лицарство розтавало. Не стало
рівності - не стало братства. Козацька старшина, що колись, вибираю­
чи, на їі голови груддям кидали, щоб не зазнавалася, - позадирал а тепер
голови вгору, а прості козач і до самої землі понагинала . . . Драпіжники,
сутяжники, всякі в ійськові товариші розкинули свої тенета - і, я к зайців,
ловили в них просту темн6ту . . . Н е стал о уже й гетьмана. Та й навіщо в і н
тоді, кому в і н тоді здався? ! Кругом Укр аїну облягло панство, позалазило
у саме серце - і, як те гайвороння, шматувало їі полумертви й труп . . . » .
Даючи в ідповідь н а п итання, поставлене у наз в і роману (<<Х іба ревуть
воли, як ясла повні?»), Мирний майже з любов ' ю виписував селянський
суспільний ідеал. Той , що частково реалізувався у часи п і сля Визвольної
19
Мирний Панас.
Вибрані твори.
-
К : Дніпро, 1 974. С. 23-346.