Розділ VI. глава 1-- 391
симпаТlІ Історика,- зазначає К. Кондратюк,- були на боці громади, основні закони буття якої( вічове вирішення справ та рівноправність членів) він вважає за той споконвічний ідеал суспільного життя, « до якого постійно, іноді суто інстинктивно, прагне український народ »·.
Громада, стверджував Антонович, зуміла зберегти себе і вистояти в часи монгольської навали, щоб потім, за литовської доби, втілитись в структури українського козацтва( див.: Антонович В. Про козацькі часи на Україні.- К., 1991), У братствах ХУІ- ХУІІ ст., а особливо в Запорізькій Січі. Саме з Січі розпочинався новий етап української історії, основним змістом якого була боротьба аристократичного( шляхетського) та вічового( козацького) принципів суспільного устрою.
Після перемоги у Визвольній війні середини ХУІІ ст., підкреслював Антонович, козацька старшина перейнялася задоволенням власних амбіційних інтересів( стати шляхтою) і тим самим втратила народну довіру.
К. Кондратюк пише про Антоновича: « Історик вважав, що Хмельницький не був пройнятий народними ідеалами й не розумів іншого суспільного ладу, як тільки той, в якому він виріс і який був йому відомий. Поряд з цим Антонович зазначав, що хиби в діяльності Хмельницького і недостатнє усвідомлення ним можливостей епохи та інтересів народу корінилися не в особистому характері чи особистому інтересі Хмельницького, а були виявом загального інтелектуального й суспільного рівня розвитку українського народу в ту епоху.
Український народ не був у ті часи на такому рівні розвитку, коли шляхом праці інтелекту відкидають вироблені історією форми побуту і утверджують нові, кращі за попередні ».'
Націоналістичні упередження завадили Антоновичу, як і Костомарову, об ' єктивніше оцінити хід історичного розвитку українського народу від 1654 р. аж до Кирило-Мефодіївського товариства. За ці два століття, запевняв Антонович, українська « ідея демократизму » не могла розвиватися вільно( з чим, безумовно, слід погодитись, хоч за польсько-литовської доби не було привільніше), бо вона суперечила начебто провідній ідеї російського народу?!
Тільки з початком буржуазних реформ в Росії і розгортанням в Україні громадівського руху « провідна ідея » отримала гідне продовження.
• у вctyпній лекції з курсу історії( 1870 р.) Антонович говорив, що тип українця відзначається « особенной пылостью,' горячностью, у него инициатива забегает вперед; прежде чем обдумать ПОctyпок и соразмерить его с СВОИМИ силамИ, тот тип наЧИllает действовать »( Історія суспільної
ДУМКИ... С. 36).