Розділ VI, глава 1-- 382
Гл ава 1. Український інтелектуал ьний поступ( від генерації кирило-мефодіївців до М. Драгоманова)
@ Громадівський рух @ В. Антонович та юшопоманство » @ Соціальні ідеї реалістичної художньої літератури @ Місце М. Драгоманова в суспільній думці @ Політичний етап національних прагнень
Друга половина ХІХ ст. в історії української суспільної думки не схожа на жоден попередній період і за багатством ідеи, 1 за глибиною аналізу дійсності, і за різноманіттям організаційних форм та методів діяльності. Успіхи, що досягнуті за чотири десятиліття, стали можливими завдяки буржуазним реформам, на які змушений був іти царат, та ідейним здобуткам минулого. Як і в Росії, суспільна думка України живилася енергією досить широкого громадського руху, розлогим спектром програмних завдань гуртків та товариств, найпоширенішими з яких стали громади.
Розпочинається даний період звільненням засуджених кириломефодіївців і заснуванням М. Костомаровим, В. Білозерським та п. Кулішем першого українського журналу « Основа », а завершується напередодні створення також першої Революційної української партії, яка відкрила нові перспективи для національної справи.
В публіцистиці та ідейних настановах громадських об ' єднань впродовж другої половини ХІХ ст. проходили своєрідне « випробування » різні ідеологічні системи: народництво, лібералізм, радикальний демократизм, соціалізм, марксизм, націоналізм тощо. Але, як писав І. Лисяк-Рудницький, « безсмертна заслуга наших « просвітителів » другої половини ХІХ- початку ХХ ст.: Костомарова, Куліша, Антоновича, Драгоманова, Франка, Грушевського і плеяди їхніх співробітників і послідовників » полягає в тому, що вони « намагалися 06rpунтувати українське національне відродження на підвалинах наукового пізнання та раціональної, критичної мислі. При цьому не має значення, що чимало їхніх поглядів може нам здаватися, з нашої сучасної перспективи, перестарілими чи помилковими. Те, що мало найбільше значення,- це була сама метода: їхній « раціоналізм ». Народ, що його історична недоля звела до рівня неграмотної селянської маси, почав відрощувати свій